Принцип светского характера государства закреплен в конституции российской федерации: «российское государство – светское государство. никакая религия не может устанавливаться в качестве государственной или обязательной. религиозные объединения отделены от государства и равны перед законом» (ст. 14). в федеральном законе «о свободе совести и о религиозных объединениях» данная формулировка повторяется, и указано только, что «в соответствии с конституционным принципом отделения религиозных объединений от государства государство: … обеспечивает светский характер образования в государственных и муниципальных образовательных учреждениях (п. 2 ст. 4). в законе российской федерации «об образовании» также установлено, что государственная политика в области образования основывается, в частности, на принципе «светского характера образования в государственных и муниципальных образовательных учреждениях» (п. 4 ст. 2). однако, и в законе «об образовании» этот принцип содержательно, детально не раскрыт, что приводит к различным толкованиям его юридического и социально-педагогического содержания среди ученых и педагогов, общественности. анализ употребления понятия «светский характер образования в государственной школе» и его трактовок в современной научной приводит к выводу, что все они тяготеют к двум основным позициям. первая позиция – это преимущественно требования (те или иные) к содержанию образования, к тому, что изучается о религии. вторая позиция характеризуется выведением на первый план требований к организации образовательного процесса – к тому, каким образом организуется изучение религии в государственной школе, к условиям организации учебно-воспитательной деятельности. мы изложим аргументы, доказывающие, на наш взгляд, большую обоснованность второй позиции. конечно, обе эти позиции взаимосвязаны. понимание того, какие знания должны осваиваться учащимися, связано с тем, как должен быть организован и сам образовательный процесс. однако при изучении религии в светской школе, в отличие от многих других образовательных областей, складывается особая ситуация. в обществе существуют религиозные организации, которые сохраняют идентичность той или иной религиозной традиции, культуры. поэтому принципиальным оказывается вопрос об их роли при изучении религии в светской школе. какова она, если признается возможность их участия или, если такая возможность исключается, тогда что, собственно, мы изучаем о религии? ведь религия, религиозные традиции, религиозная культура – это область человеческого опыта и культуры, большей частью лежащая вне сферы точного, рационального знания, восприятие и передача которого не зависят от субъекта.
Дізнаєшся більше про безпеку в побуті; правила користування водогоном, тепловими мережами; чому необхідно економити воду
Пригадай
Що таке безпека й небезпека? Про які небезпеки в побуті знаєш?
Щоб забезпечити населення всіма побутовими вигодами, до будинків прокладають електричні кабелі, труби водогону й тепломережі.
У сільський місцевості люди часто користуються водою з криниць, їжу готують на газовій плиті, яка працює від газового балона.
Через труби водогону вода до будівель має надходити без сторонніх домішок, мати певну температуру, смак, запах. Для цього воду з водойм через водозабір подають на станцію водоочищення. Там її очищують за до хімічних речовин. Вода з резервуарів чистої води під тиском насосних станцій надходить до водогінної мережі населеного пункту. Криниці слід облаштувати так, щоб у них не потрапляли сторонні предмети.
У міській водогінній мережі стежать за тим, аби якість води відповідала санітарно-гігієнічним нормам. Санітарно-епідеміологічна служба перевіряє також якість води в криницях.
Щоб поліпшити якість питної води, її можна очищати вдома. Так, кип’ятіння пом’якшує воду, знищує бактерії, віруси, яйця глистів. У профільтрованій воді менше механічних забруднювачів, хлору, вона прозоріша і смачніша. Люди користуються також пристроями для очищення води, фасованою водою в бутлях, водою з природних джерел тощо.
Прісної води на планеті не так уже й багато. Нині в багатьох країнах світу вже не вистачає прісної води. Прикро, що люди, використовуючи воду, не замислюються над цим. Стічні води, обробка сільськогосподарських земель хімічними речовинами, надмірне використання засобів побутової хімії забруднюють воду, погіршують її якість. Буває, люди не економлять воду, залишаючи відкритими крани. Якщо з крана капає вода, то за добу витікає майже 60 літрів.
Ти ще не можеш самостійно відремонтувати кран чи зливний бачок, то зверни увагу дорослих на несправність. Тобі до снаги перекрити крани в разі витоку води. Адже відкритий водогінний кран у квартирі може призвести до небезпечної ситуації — затоплення. Вода заповнить квартиру, зіпсує підлогу, речі. Вона може проникнути й у квартири поряд із твоєю та в ті, що на нижніх поверхах. Затоплення може виникнути також, коли забиваються каналізаційні труби
Завдання
1. Назви небезпечні ситуації, що можуть статися в помешканні.
2. Яких порад слід додержуватися, щоб запобігти затопленню?
3. Як діяти, якщо сталося затоплення?
4. Розглянь схему очищення води. Розкажи, який шлях проходить вода, яка надходить до оселі.
5. Чи ощадливо (економно) використовуєш воду? Чому?
Моделюй — набувай життєвих навичок
Учись правильно діяти.
З до дорослих:
• дізнайся, де в помешканні розташовані вентилі, що перекривають постачання води в оселю. Під наглядом дорослих потренуйся закривати їх;
• з’ясуй, у яких місцях може протікати вода;
• дізнайся, де розміщено електровимикач, що відключає від електромережі всю оселю. Під наглядом дорослих навчися ним користуватися;
• запиши у власний довідник номери телефонів аварійних служб, до яких слід звертатися, коли протікають крани, труби, вода затоплює оселю.
Общая формула (а+б)²=а²+2аб+б²