Пусть событие А - изделие окажется бракованным и рассмотрим гипотезы :
H_1-H
1
− изделие изготовлено первым поставщиком;
H_2-H
2
− изделие изготовлено вторым поставщиком;
H_3-H
3
− изделие изготовлено третьим поставщиком
Из условия P(H_1)=\dfrac{200}{1000}=0.2;~ P(H_2)=\dfrac{300}{1000}=0.3;~ P(H_3)=\dfrac{500}{1000}=0.5P(H
1
)=
1000
200
=0.2; P(H
2
)=
1000
300
=0.3; P(H
3
)=
1000
500
=0.5 и условные вероятности
\begin{gathered}P(A|H_1)=5\%:100\%=0.05\\ P(A|H_2)=6\%:100\%=0.06\\ P(A|H_3)=4\%:100\%=0.04\end{gathered}
P(A∣H
1
)=5%:100%=0.05
P(A∣H
2
)=6%:100%=0.06
P(A∣H
3
)=4%:100%=0.04
По формуле полной вероятности, вероятность получения со склада бракованного изделия равна
\begin{gathered}P(A)=P(A|H_1)P(H_1)+P(A|H_2)P(H_2)+P(A|H_3)P(H_3)=\\ \\ =0.2\cdot 0.05+0.3\cdot 0.06+0.5\cdot 0.04=0.048\end{gathered}
P(A)=P(A∣H
1
)P(H
1
)+P(A∣H
2
)P(H
2
)+P(A∣H
3
)P(H
3
)=
=0.2⋅0.05+0.3⋅0.06+0.5⋅0.04=0.048
Тогда вероятность получения со склада годного изделия равна
\overline{P(A)}=1-P(A)=1-0.048=0.952
P(A)
=1−P(A)=1−0.048=0.952
ответ: 0,952.
Взаємний вплив інформатики та математики поширюється і на процес навчання. З усіх шкільних предметів інформатика найбільше пов'язана з математикою. З урахуван-ням завдань дослідження ми визначили: які з апробованих в математиці методів і прийомів навчання доцільно застосувати в процесі навчання інформатики, в якій мірі може бути застосований метод навчання на задачах, що спільного у процесах розв'язування математичної задачі та розробки алгоритму розв'язування задачі за до ЕОМ, як актуалізація математичних методів і знань сприяє процесу навчання інформатики, які самостійні цілі алгоритмізації, що досягаються саме у процесі навчання інформатики.
Ми дійшли висновку, що ця багатогранна проблема вимагає подальшого дослідження. Творча і практична складові навчальної діяльності потребують особливої уваги. Об’єктом вивчення на уроках інформатики повинні стати саме основи цієї науки, а в освітньому середовищі має бути єдине трактування того, що розуміється під інформатикою як навчальним предметом і що розуміється під технологією як предметною галуззю. Розв’язання розвиваючої задачі формування технічного світогляду учнів має поєднуватись з розв’язанням фундаментальної задачі ознайомлення учнів з елементами наукової системології, яка має безпосереднє відношення до інформаційного моделювання. Важливо розуміти, що створення інформаційних моделей, побудова алгоритмів, робота з програмним забезпеченням ЕОМ – загальноосвітні завдання курсу інформатики. Шкільні предмети включають, наприклад, вивчення процесу побудови алгоритмів розв’язання відповідних задач. Незалежно від предметної галузі існує багато спільного в складанні цих алгоритмів (метод низхідного проектування тощо). Отже, існують загальні методи розробки алгоритмів, які лише конкретизуються в кожному з предметів. Природно, що вони повинні вивчатись школярами в узагальненому вигляді.
Дослідження свідчать, що при визначенні мети і практичній реалізації курсу інформатики необхідно враховувати: адекватність відображення наукової галузі в предметі; тенденції до інтеграції знань із різних наукових галузей; новизну курсу інформатики; специфіку вивчення предмета з урахуванням спеціалізації навчання, диференціації, МЗ; тенденції до зниження віку учнів; потребу у вирішенні проблем створення підручників, програмних засобів, комп'ютеризації шкіл; істотні зміни в соціальному житті суспільства та характері праці.
У ході дослідження проаналізовано й співставлено процеси розв’язування задач з математики та інформатики. У процесі розв’язування математичної задачі виділяють наступні етапи: 1) аналіз задачі; 2) схематичний запис умови з використанням математичної символіки, рисунків; 3) пошук розв’язування; 4) здійснення спо-собу розв’язування; 5) перевірка розв’язку; 6) дослідження задачі та розв’язку; 7) фор-мулювання відповіді; 8) навчально-пізнавальний аналіз задачі та розв’язку. Послідов-ність етапів може змінюватись, не всі вони обов’язкові, але перший, третій, четвертий і сьомий етапи виконуються для будь-якої задачі. Центральним і найбільш складним є третій, а восьмий – головний при об’єднанні задач у набори взаємозв’язаних задач, які використовуються для узагальнення і систематизації знань та навчанні методів розв’язування задач. У процесі розв’язування задач за до ЕОМ виділяють етапи: 1) постановка задачі, що включає побудову математичної моделі та виділення аргументів і результатів; 2) побудова алгоритму; 3) запис алгоритму; 4) реалізація алгоритму на ЕОМ; 5) аналіз результатів. Як і в процесі розв’язування математичної задачі, не всі ці етапи обов’язкові. Наприклад, побудовану модель можна дослідити за до готового програмного засобу. У процесі навчання багатоетапність спричиняє розгляд задач із різним ступенем “ваги” етапів для найбільш повного засвоєння суті кожного з них.
3х- скоко осталось
х+ 3х=176
х=176:4
х=44
ответ- девочка прочла 44 страницы