Заповіт Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми синами й спробував цьому запобігти. Ярослав Мудрий склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив нову систему успадкування князівських престолів. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава повинні були князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом. Ще за свого життя Ярослав заповідав київські землі старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославові, переяславські — Всеволодові, Володимирсько-Волинські — Ігореві, Смоленські — В’ячеславові.
Нова форма державного правління повинна була зберегти єдність Київської Русі й мирний шлях передачі влади.
Туған жер дегенде көз алдыма тұрып жатқан үйім ,байтақ жатқан кең далам келеді. Туған жер - ар перзенті үшін ыстық ұғым.Оның орны бөлек . Туған жер адам өмірінде кеңіне орын алады . Менің туған жерім -Қазақстан .Мен осы жерде туып өстім ,өзім білмейтін көптеген мағлұматтарды осы жерде танып ,білдім.Мен осы жерде өзімнін қуанышты да ,күйінішті саттеримди өткіздім .Мен оған ауыр басып қалдым.Жыраққа кеткен саттерімде журегімдегі туған жерге деген сүйіспіншілік пен махаббат маза бермейді.Мұндай сезім жүрегі туған жер деп соғып тұратын адамдар үшін таныс жағдай .
