1) Берем второе уравнение системы и выражаем из него x:
x=y'+3y *
Данное уравнение нам потребуется ближе к концу решения, и я помечу его звёздочкой.
2) Дифференцируем по обе части полученного уравнения:
x'=y"+3y'
Подставим x и x' в первое уравнение системы :
y"+3y'=-y'-3y+8y
И проведём максимальные упрощения:
y"+4y'-5y=0
Получено самое что ни на есть обычное однородное уравнение второго порядка с постоянными коэффициентами.
3) Составим и решим характеристическое уравнение:
m²+4m-5=0 => (m+5)(m-1)=0
m1=-5; m2=-1
– получены различные действительные корни, поэтому:
y(t) =C1e^5t+C2e^-t
Одна из функций найдена, пол пути позади.
4) Идём за функцией . Для этого берём уже найденную функцию и находим её производную. Дифференцируем по t:
y'(t) =5C1e^5t-C2e^-t
Подставим y и y' в уравнение (*):
x=5C1e^5t-C2e^-t+3C1e^5 t+3C2e^-t
Или короче:
x=8C1e^5t+2C2e^-t
5) Обе функции найдены, запишем общее решение системы:
x(t) =8C1e^5t+2C2e^-t
y(t) =C1e^5t+C2e^-t
Где С1 и С2 постоянные
1. Почва — природное тело, формирующееся в результате преобразования поверхностных слоёв суши Земли при совместном воздействии факторов почвообразования. Почва состоит из почвенных горизонтов, образующих почвенный профиль, характеризуется плодородием. Многообразие почв отражено в разных типах почв. Почвы изучает особая наука — почвоведение, а также агрономия, геология, грунтоведение, геохимия и другие научные направления. Почвы и подводные илы образуют особую оболочку Земли — педосферу, которая активно...
2. Важнейшее объективное свойство почвы - ее плодородие, под которым понимается почвы к одновременному обеспечению растений необходимыми условиями для их роста и развития. Плодородие почвы зависит не только от ее свойства, но также от возделываемой на ней культуры, от уровня агротехники...
Шкільний твір - зарубіжна література1. Японський тривірш. Оригінальність будови. (Знавці стверджують, що хоку — це наче тілесна оболонка, у якій прихована невидима, невловима душа. Таємниця міститься в тісному просторі між п'ятьма складами першого рядка (камі-но-ку), сімома складами другого рядка (нака-но-ку) і завершальним третім рядком (сімо-но-ку).)
2. Розмежування краси в японській поезії. (Існують дві краси: краса радості і краса смутку. Краса радості швидкоплинна наче політ метелика. Краса смутку — міцніша від каменю. Поетам байдуже до щасливих закоханих, які мирно прожили життя, разом постаріли і померли. Про трагічне кохання складають вірші і пісні, які живуть упродовж століть. Тож справжня краса завжди оповита смутком.)
3. Осінь і самотність у хоку. (Причину появи коротких віршів японці пояснюють широкою уявою людини. Достатньо побачити лише маленьку частину краси, а людська уява миттєво домалює решту.
Печаль і смуток лежать на хоку, присвячених осені й самотності людини у великому незатишному світі.
Метелик літає.
Одна-однісінька тінь
на всьому полі.
Всього лише три рядки, але як неосяжно і багатоголосо волають вони до всього світу. В хоку сказано так мало і в той же час так багато. Кожне слово на своєму місці і жодного слова зайвого.
Осінь-самота.
Рік ні в кого не бував
і в мене ніхто.)
4. Значення хоку для світової літератури. (Можна написати цілий роман про самотність, про одиноку старість, про осінні роздуми над сенсом прожитого життя. А можна про все це сказати трьома рядками. Слова скінчаться, а людська уява домалює про все почуте й побачене, про все пережите. На те вони й хоку, щоб будити і спонукати.
На голій гілці
самотній ворон тихо старіє.
Осінній вечір.
Це один із найвідоміших тривіршів Басьо, над яким він працював кілька років.)