Влияние шума на организм человека, равно как и реакция человека на шум в каждом конкретном случае различна. Некоторые люди хорошо терпят шум, у других же он вызывает раздражение и стремление уйти как можно дальше от источника шума. Оценка уровня шума в основном основана на понятии восприятия, при этом большое значение имеет именно внутренняя настройка человека к источнику шума.
По частоте все колебания делятся на три диапазона:
инфразвуковые — до 16 Гц;звуковые (воспринимаются органом слуха как звук) —от 16 до 20000 Гц;ультразвуковые — свыше 20000 Гц.Шум и вибрации, которые превышают пределы частоты звуковых колебаний, являются профессиональной вредностью. Шум — это такое сочетание звуков, которое оказывает на организм человека раздражающее и вредное действие. Под влиянием шума и вибрации у человека может измениться кровяное давление, нарушиться работа желудочно-кишечного тракта, ну а его длительное воздействие может привести и к потере слуха.
В бытовых, уличных и производственных условиях на нас постоянно действуют и передаются на все структуры организма колебания как твердого, так и упругого тела в сочетании с обязательным включением воздушной среды. В зависимости от качественных и количественных показателей этих колебаний реакция организма, соответственно, различна. Двигаясь в автобусе, троллейбусе, вагоне метро, проходя мимо работающих механизмов по ремонту дорог, мы часто ощущаем неприятные воздействия и вибрации, и шума. Но, выйдя из транспортного средства, удалившись с места транспортных работ, мы очень быстро забываем эти неудобства. И совсем другое дело, когда эти два фактора действуют на организм в течение рабочего дня, месяца или многих лет. Тогда эти факторы выступают как профессиональные вредности развитию шумовой и вибрационной болезней. В действии этих факторов много общего, но и много специфичности, что позволяет рассмотреть их по отдельности.
Вибрация — это периодическое отклонение твердого тела от точки своего равновесия. Если нет постоянного энергетического побудителя, то эти отклонения быстро гаснут. Но в производственных условиях этот побудитель (электроэнергия, трансмиссия и др.) постоянно присутствует и, следовательно, вибрация генерируется постоянно. При контакте человека с этими сотрясающимися объектами его организм включается в общую систему сотрясений. Костная система, нервные структуры, вся сосудистая система являются хорошими проводниками и резонаторами вибрации. Степень чувствительности организма в целом по отношению к этому очень вредному производственному фактору зависит от функционального состояния коры больших полушарий.
Работая с вибрирующими механизмами, инструментами (особенно пневматическими), рабочие подвергаются воздействию не только вибрации, но и высокочастотного шума большой интенсивности, что ускоряет и усугубляет развитие и полисимптоматичность вибрационной болезни.
Щодо необхідності збору листя в парках і садах є дві протилежні точки зору. Одні фахівці нарікають, що в опалому листі зимують шкідники і збудники хвороб, і тому видалення листя йде деревам на користь. Інші нагадують, що опале листя за зиму перегниває і перетворюється у цінне добриво, яким живляться не тільки дерева, а й інші рослини. До того ж воно захищає ґрунт від промерзання, даючи можливість раннім весняним рослинам почати свій розвиток ще під снігом. І тому збір листя завдає шкоди зеленим насадженням.
А ось у Великій Британії дивляться на опале листя зовсім по-іншому: для них воно – джерело доходу, основа бізнесу, що йде під прапором боротьби за екологію і проти горезвісного глобального потепління. Там навчилися перетворювати скинуте кронами листя в екопаливо.
Тільки в одній Великій Британії вага опадаючого за одну осінь листя складає близько мільйона тонн (50 тисяч листків на одне велике дерево). Звичайно зібрати його все нереально, але навіть невелика частинка від цього безкоштовного джерела – гарна підмога в справі скорочення спалювання корисних копалин, таких як кам’яне і буре вугілля, нафта, природний газ та ін.
Адже масова заготівля дрів, що практикується і зараз навіть у цілком розвинених країнах, означає вирубку лісів з усіма наслідками. Але не відмовлятися ж від затишного (і такого традиційного) домашнього вогнища? Тим часом, відзначають британські новатори, листя, залишене на перегній, так само як і зібране й викинуте на смітник, в процесі розкладання викидає в атмосферу метан, а він у двадцять разів сильніший парниковий газ, ніж вуглекислий. Саме останній і виділяється в ході горіння листя в каміні, при цьому в атмосферу потрапляє вуглець, відібраний деревом з повітря протягом попереднього літа. Як бачимо, використання опалого листя в ролі палива має відразу подвійний позитивний ефект для екології.
Ідея цього незвичайного палива народилася тоді, коли один вчений прибирав осіннє листя у себе в саду. Покрутивши в руках опалий листок, винахідник вирішив, що цей матеріал пропадає даремно. Інженер поекспериментував з листям, у результаті чого створив паливну таблетку, яка містить, крім листя, ряд добавок. За до однієї такої пігулки він зміг закип'ятити літр води, що надихнуло вченого на нові досліди.
Тепер у Бірмінгемі працює цілий завод з випуску таких таблеток. Але він може охопити переробкою одні тільки Бірмінгемські простори, адже в цьому місті і околицях комунальні служби щорічно збирають і вивозять на звалища до 16 тисяч тонн такого осіннього листя. Що вже говорити про поширення ідеї на всю країну?
Але може, затія і не варто того? Хто пробував спалювати вологе від дощів осіннє листя, зібране в щільну купу в кутку свого саду чи городу, той знає, що горить воно неохоче. І здається, що застосовувати таке паливо для опалення – дивне і шкідливе заняття. Однак підсушене і як слід спресоване опале листя – це висококалорійне, екологічно чисте паливо.
Технологія виробництва таких «екодрів» полягає не тільки в сушінні й ущільненні біомаси (до речі, на одне поліно йде приблизно один непресований великий чорний сміттєвий мішок з листям). У кінцевий продукт британці додають віск, який є сполучною речовиною і також додатковим пальним. Співвідношення інгредієнтів таке: 70% листя і 30% воску. При цьому одне поліно горить безперервно 2-3 години, що втричі довше, ніж дерев'яна колода тієї ж ваги. І шкідливих викидів від таких дрів невелика кількість.
Компанія, що виробляє «дрова» з опалого листя розширила список парків та лісових господарств, з власниками яких була досягнута домовленість про збір листя. А власникам з того тільки користь, адже листя зазвичай збиралося і вивозилося, на що витрачалися чималі гроші. А так виявилося, що опале листя можна продавати і мати дохід.