Букварь – это первая книга, по которой мы изучаем чтение и письмо. Первый известный нам массовый букварь относится к 16 веку, который написал Иван Федоров («Азбука» Ивана Федорова, 1574 год, тираж более двух тысяч экземпляров). Семнадцатый век был ознаменован книгопечатанием: в 1691 году появилась рукопись «Букварь», предназначенная изначально для обучения чтению и грамоте русского языка царской семьи и знати, уже в 1694 году книгу отпечатали на станке, а в 1695 году был издан «Большой букварь» специально для цесаревича Алексея, но тираж был маленький, около двадцати книг. Написал этот «Букварь» иеромонах Карион Истомин; его заслуга заключается в том, что его букварь состоял из наглядных примеров – картинок для обучения буквам и текстов назидательного (поучающего) характера.
Значення творчості Некрасова для історії російської поезіїТворчість Некрасова було закономірним продовженням і розвитком кращих традицій російської літератури. У його добутках знайшли відбиття гражданственность Рилєєва, енергія заперечення, сила протесту Лермонтова, народності, фольклоризм Кольцова. У найбільшому ж ступені на становленнятворчості Некрасова впливали Пушкін і Гоголь. Некрасов чи був не єдиним літературним діячем, що у період найбільш гострої полеміки між прихильниками «пушкінського» И «гоголівського» напрямків у російській літературі призивав молоде покоління вчитися й у Гоголя, і в Пушкіна. Він писав: «…по-учайтесь прикладом великого поета любити мистецтво, правду й батьківщину, і якщо бог дав вам талант, ідіть слідами Пушкіна».Для мови й стилю Некрасова характерне з’єднання самих різнорідних елементів. У його творчості яскраво відбивається пісенний початок, пов’язане з використанням фольклорних традицій. Разом з тим він широко використає й розмовні інтонації, прозаизми, властиві ділові, газетної мовлення. Найчастіше це проявляється в його добутках, присвячених місту, у сатиричних жанрах. Тим самим Некрасов сприяв розвитку російської літературної мови, збагачував його новими мовними елементами. Важливе значення мало й жанрове новаторство Некрасова. Створені ним види поеми – народні, сатиричні – з’явилися справжнім внеском в історію росіянці поезіїЧудові традиції Некрасова були підхоплені ще при його житті поетами демократичного табору. Безсумнівний вплив зробив Некрасов на поетів «Іскри», на видатних представників російської поезії початку XX в. Блоку, Білого. Художня спадщина Некрасова сталася елементом загальної поетичної культури й не моглася не відбитися у творчості таких поетів, як Маяковський, Д. Бєдний, Єсенін, Исаковский, Твардовский і багато хто інших. Вплив автора «Кому на Русі жити добре» на радянську поезію дуже велико, його не можна обмежити рамками тільки однієї групи поетів або одного якого-небудь напрямку…Для всієї нашої багатонаціональної літератури художній досвід Некрасова виявився надзвичайно важливим. Його поезія ставала для національних літератур джерелом художніх ідей, образів, мотивів. Некрасов залишив незгладимий слід у творчості таких найбільших поетів і письменників, як М. Налбандян, О. Туманян, Янка Купала, Якуб Колас, К. Хетагуров і ін. Особливе значення мала поезія Некрасова для розвитку української демократичної літератури
