1) lg x - 2lg 3 = lg 7 - lg(16-x) Область определения { x>0 { x<16 x€(0;16) lg x - lg 9 = lg 7 - lg(16-x) lg(x/9) = lg(7/(16-x)) x/9 = 7/(16-x) x(16-x)=7*9 x^2-16x+63=0 (x-7)(x-9)=0 x1=7; x2=9 2) Область определения x>0 Замена log_4(x)=y y^2+5y-6=0 (y-6)(y+1)=0 y1=log_4(x)=-1; x1=4^(-1)=1/4 y2=log_4(x)=6; x2=4^6=4096 3) Функция y=log_2(x) возрастающая на всем промежутке области определения. Поэтому x-1<2x-y { y{ x>1 { y<2x Учитывая первые два неравенства, третье будет выполняться всегда, поэтому его можно опустить. { x>1 { y
Бертольда Брехта Галілео Галілей – видатний вчений з Італії, якому вдалося спростувати вчення Арістотеля про небесні тіла, створити телескоп і повністю прославитися в науковій галузі, зробивши там багато нових відкриттів. Через своїх таланти Галілео Галілей піддавався гонінням, його справа розглядалася в суді інквізиції. Через все це герой був змушений відмовитися від своїх ідей і переконань, щоб мати можливість продовжувати наукову роботу. В особі Галілео Галілей Бертольд Брехт показав не тільки талановиту для науки людини, яка зробила в неї достатньо серйозний внесок, а й особистість, яку досить цікаво піддавати аналізу. Автор показує читачам, що наука для Галілео Галілея – це щось таке, що можна порівняти з плотськими бажаннями для людини. Галілео Галілей був готовий йти на все – на відмову від переконань та ідей, на пов’язане з цим приниження, на складності, які було необхідно постійно долати – заради лише одного, заради можливості займатися наукою. Такий образ, демонстрований автором, відразу наштовхує читача на роздуми. Чи був Галілео Галілей слабохарактерною людиною? Бути може, йому слід було змінити свою поведінку і боротися проти існуючої тоді несправедливої системи? Зрештою, Бертольд Брехт відповідає на ці питання в кінці драми самостійно. Він показує, що відбувається з суспільством через відмову Галілео Галілей від свого вчення. Від Галілео Галілея відмовилися його учні, які згодом повернулися до церкви. Сам Галілео зміг продовжувати трудитися, але наука все ж загалом втратила вкрай багато, розвиток її призупинився, суспільство, яке оточувало цього відомого вченого, явно постраждало. На прикладі Галілео Галілея Бертольд Брехт показує, що може статися, якщо людина великого таланту і розуму у важливий момент не проявить свій характер і свою рішучість. Наслідки цього будуть дійсно сумні для всього суспільства. Втім, малодушність самого головного героя драми Галілео Галілея зрозуміти цілком можна – він занадто любив своє заняття, науку , якій він приділяв дуже багато часу, тому не міг ризикувати і робити щось таке, що може згодом позбавити його можливості нею займатися.
"Округлить до десятых" какое-то число - значит, оставить его с ОДНИМ знаком после запятой - только ДЕСЯТЫЕ, без СОТЫХ, ТЫСЯЧНЫХ и проч.
При этом ТЕ числа сотых, которые меньше 0, просто ОТБРАСЫВАЮТСЯ (например, число 1,24756 округляется до 1,2 - число сотых =4 меньше 5 и поэтому отбрасывается), а те сотые, которые 5 или больше, УВЕЛИЧИВАЮТ на 1 предыдущее число (например, число 1,2756 округляется до 1,3 - число сотых =7 больше 5 и поэтому 0,07 округляется до 0,1 и получается 1,2 + 0,1 = 1,3).
Значит, число π=3,14 с округлением до десятых = 3,1. Площадь круга (нужно ЗНАТЬ формулу!) = πR².
Подставляем и получаем площадь круга = 3,1*2,3²=16,399.
Кстати, если округлить ее до десятых, СКОЛЬКО получится? - 16,4, правда?
Область определения
{ x>0
{ x<16
x€(0;16)
lg x - lg 9 = lg 7 - lg(16-x)
lg(x/9) = lg(7/(16-x))
x/9 = 7/(16-x)
x(16-x)=7*9
x^2-16x+63=0
(x-7)(x-9)=0
x1=7; x2=9
2) Область определения
x>0
Замена log_4(x)=y
y^2+5y-6=0
(y-6)(y+1)=0
y1=log_4(x)=-1; x1=4^(-1)=1/4
y2=log_4(x)=6; x2=4^6=4096
3) Функция y=log_2(x) возрастающая на всем промежутке области определения.
Поэтому
x-1<2x-y
{ y{ x>1
{ y<2x
Учитывая первые два неравенства, третье будет выполняться всегда, поэтому его можно опустить.
{ x>1
{ y