Символічність оповідання Кафки « Перевтілення», це відчуття самого автора. Почуття ворожості всього світу та життя самотньої людини, непереборне відчуження між спільнотою.
Головний герой – Грегор Замза. Постає заклопотаною людиною. Він піклується про свою родину, ходить на роботу, котру не любить, щоб виплатити борг батьків та було нащо жити, і мріє про навчання сестри у консерваторії. По його вчинках зрозуміло, що він безмежно любить свою родину і може піти на все заради неї. Але коли одного ранку Грегор прокидається страшною комахою і все перевертається в його світі. І він бачить відразу та жах своєї родини. Замза розуміє їх відчуття, а ось родина й не прагне зрозуміти, через, що проходить їх син. Скільки мук він зазнає, не тільки фізичних, а більш душевних, що він більше нікому непотрібен, та Грегор не припиняє хвилюватися за рідних. Але коли чує розмову батьків й сестри, що комаху треба прибрати, його пронизує жах. Він помирає від непорозуміння, болі втрати та самотності.
Родина « комахи» не турбується через втрату сина, а продовжує жити так, наче нічого не трапилось.
« Перевтілення « навчає нас ніколи не відвертатися від людей, котрі прагнуть до Що як і в тому, так і в нашому суспільстві ти потрібен тільки тоді, коли можеш приносити користь, а коли ні, то всі про тебе забувають. Треба змінювати людей, бо всі ми забуваємо, що одного ранку теж прокинемося « безпомічними комахами », і тільки тоді замислимося про всі наші життєві вчинки для інших, але буде вже пізно.
Василий Иванович Суриков - мастер исторической живописи. Картина " Утро стрелецкой казни " - тому подтверждение. Она похожа на повесть об ужасном историческом событии в жизни России - казни Петром Первым неугодных стрельцов. Эти люди были сторонниками сестры Петра - Софьи Алексеевны и мечтали видеть ее во главе государства. Художник жалеет своих зрителей и саму расправу не изображает. Он хочет показать душевное смятение героев и неотвратимость казни.
В центре картины - стрельцы и их родные. Каждый ведет себя по - разному.. Вот красивая женщина. Она заламывает руки от безнадежности. Рядом с ней - маленький сын, держащийся за руку матери. Вот старуха. Не стоит на ногах.Около - девочка лет четырех. Она кричит. Еще одна женщина ладонями закрыла свое лицо.
Вот стрелец наклонил голову вниз, а седой старик смотрит невидящим взглядом по сторонам и не может понять, что его ждет. Лик чернобородого стрельца ужасен, лицо дрожит. Рыжеволосый же с ненавистью глядит в сторону Петра Первого.
.Петр Первый, стоящий неподалеку, ждет с напряжением самого события. Он - на коне , сверху наблюдает над происходящим. Взор его ужасен. Петр ненавидит стрельцов и понимает, что от мановения его руки зависит многое.
На картине мы видим столкновение старой Руси и новой России, которая под руководством Петра Первого " идет "( да, через кровь и страдания ! ) в будущее.
