Для кожної людини настає той вирішальний момент, коли вона повинна самостійно обрати свій життєвий шлях. Можна скористатися порадами матері ліричного героя вірша С. Руданського «Наука» і схилити «себе, як билиночку», простелити «себе як рядниночку», і все це задля того щоб «в годиночку — на дробиночку», а потім, забувши про честь і гідність, закупатися в сріблі-золоті, розпрощатися «з полем батьківським». І нехай не буде в такої людини поваги ні від свого роду, ні від тих, перед ким вона гне спину, але ж натомість будуть гроші, буде посада, що не вимагає виснажливої праці. Зовсім іншої дороги в житті бажає для своєї дитини батько ліричного героя. Він вчить: «Милий синочку, ти усе пізнай…» За його наукою, щастя людини залежить не від кількості зароблених грошей, а від поваги оточуючих за розум, милосердя, непримиренність до несправедливості. Перш за все, вчить батько, треба берегти свою честь, гідність, не забувати, якого ти роду: Тоді з світом ти порівняєшся, В добрі-розумі закупаєшся, З полем батьковим привітаєшся! У кожного з нас своя доля, кожен вибирає свій шлях. Але я вважаю, що найцінніший скарб — це багатство і щирість людської душі.
2) 204у * 3/4 = 153у - ответ.