(историческая справка) 1. К началу Великой Отечественной войны Воронежская область и город Воронеж по численности населения, развитию промышленности, сельского хозяйства, наличию высокоразвитых коммуникаций имели стратегическое значение и с первых дней войны были объявлены на военном положении. 2. В Воронеже было создано специальное Управление, которое руководило строительством оборонительных рубежей. В работах участвовало 100 тыс. горожан. На подступах к Воронежу возводились противотанковые рвы, устанавливались противотанковые "ежи" и надолбы. На предприятиях изготавливались бронеплощадки с зенитными пулеметами для стрельбы по низколетящим самолетам противника. На заводах им. Дзержинского, им. Тельмана, депо Отрожка и Лиски строились бронепоезда, экипажи которых укомплектовывались рабочими этих же предприятий и отправлялись на Юго-Западный фронт, под Москву. Была значительно укреплена и оснащена всем необходимым местная противовоздушная оборона (МПВО) Воронежа и области, в ней насчитывалось около 36 тыс. воронежцев. Проводились регулярно занятия с ополченцами, которых насчитывалось более 200 тыс. человек в области. Готовились кадры для партизанской борьбы и работы в подполье, были сформированы десятки подпольных комитетов и партизанских отрядов. В каждом районе были созданы истребительные батальоны для борьбы с лазутчиками противника. Благодаря стойкости войск и мужеству населения Воронежской области в декабре 1941 года враг был остановлен в 100 - 120 км к западу от города. 3. Воронежско-Борисоглебский район ПВО ставился в пример всем войскам ПВО за умелое применение бронепоездов для борьбы с воздушным противником.
У наших лісах росте понад 500 видів лікарських рослин, кожен з яких має широке застосування в формації і народній медицині. Трави, що мають у своєму складі цілющі речовини, часто відрізняються особливою чутливістю до наявності світла, грунті і навколишньому середовищу, що робить їх пошук дуже захоплюючим заняттям. Хвойні ліси давно вважаються джерелу здоров’я і найчистішого повітря. Хвойники багаті ялівцем, сосною, ялицею. Перший застосовується як бактерицидний і снодійного кошти, масло ялиці для лікувального масажу, а сік сосни надає зігріваючу дію і надзвичайно корисний при застуді. Кедрова олія підійде для лікування шкірного покриву від запалень і навіть опіків. Листяні ліси володіють не меншим арсеналом, лікарські рослини яких використовується для зцілення від величезної кількості недуг. Прикладом може послужити гриб-чага, який зазвичай виростає на стовбурах беріз. Його використовують як протизапальний засіб при захворюваннях кишечника. До речі при останньому захворюванні дуже ефективна гірка настоянка з полину, яку часто можна зустріти на не великих пролісках. Листяні лісові масиви відрізняються підвищеною вологістю, що створює прекрасне середовище для росту валеріани, застосовуваної при хворобах серця і нервових розладах. З квітучих кошиків ромашки лікарської видобуваються ефірне масло, воно використовується для різних примочок, полоскань.. 3Крім того, на узліссях і галявинах шукають такі лікарські рослини лісу, як материнку і звіробій. Першу застосовують для лікування алергії, другий для того, щоб поліпшити роботу шлунка. На околицях лісу, у ярах або на берегах річок зустрічаються чагарники малини, іноді шипшини, які багаті вітаміном С і широко застосовуються при грипі та застуді. Тут же ростуть деревій, загоює рани, живокіст, коріння якого хороші при розтягненнях і ударах, аїр, зміцнюючий волосся і робить їх здоровими. Все більше і більше зростає попит на препарати, в основі яких речовини рослинного походження. Від них менше побічних ефектів, ніж від синтетичних. Вони не так токсичні і рідше викликають алергії.
