М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
gta518
gta518
29.09.2020 15:05 •  Математика

5класс быстро замените буквы цифрами так чтобы все равенства стали верными.а•р=и-ф=м: е=т-и=к: а

👇
Ответ:
zzsasz33
zzsasz33
29.09.2020
3x1=7-4=36/12=10-7=9/3
4,7(19 оценок)
Ответ:
nicorobincom
nicorobincom
29.09.2020
2×3=8-2=18:3=16-8=12÷2 как то так
4,5(93 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
alyonavasnecova34
alyonavasnecova34
29.09.2020

найактивнішою і провідною верствою серед русинів було греко-католицьке духовенство. фактичним керівником галицької митрополії, за відсутності м.левицького, був григорій яхимович (1792–1863), призначений у 1841 року єпископом-помічником львівського митрополита. у 1848 році він став перемиським єпископом, а з 1860 року – львівським митрополитом. під час революційної весни 1848 року з ініціативи г.яхимовича 19 квітня була складена окрема петиція до цісаря – “адрес русинів”, до якої було включено прохання запровадити в усіх навчальних закладах східної галичини навчання “въ рускимъ язиці народномъ”. в тексті, який уклав крилошанин михайло куземський, йшлося також про руську мову в державних установах та судах.

а 2 травня 1848 р. за сприяння тодішнього губернатора галичини і володимирії графа франца зерафа штадіона фон вартгаузена і таннгаузена в ії собору св. юра відбулись установчі збори головної руської ради. митрополит михайло левицький перебував тоді у своїй заміській резиденції в унівському монастирі, тож зборами керував єпископ-помічник григорій яхимович. його обрали головою головної руської ради, хоча безпосереднім провідником головної руської ради став його заступник, крилошанин михайло куземський. другим заступником обрано юриста івана борискевича.

поляки дорікали губернаторові, що він «винайшов русинів» і розбив «єдність польської нації» в ґаліції. щоправда ще краківський професор історії юзеф шуйський спростував це твердження: «ця думка видається мені ґрунтовно фальшивою і згубною. її фальшивість починається від першого постулату, ніби руський рух був лише продуктом 1848 р. як говорить прислів’я, з порожнього і мудрий соломон не наллє. чого не міг соломон, не міг і стадіон; не міг він створити русинів з нічого. були в галичині стихійні рухи, які пробудилися, незалежно на чий заклик» [1].

основними принципами діяльності головної руської ради стали: вірність цісареві фердинандові і, “конституційному царю галичини й володимирії”, та його нащадкам; укріплення та розвиток “нашої руської народності”.

у відозві головної руської ради від 10 травня 1848 року говорилось: “ми русини галицькі належимо до великого руського народу, котрий говорить однією мовою та складає 15 мільйонів, з яких 3,5 (півтретя) мільйона замешкує галицьку землю”. однак у своєму статуті головна руська рада записала, що її членом може стати кожний “чесний русин грецького обряду, що признається до руської народності”, але народжений в галичині. таким чином обмежувалась проголошена ідея соборності.

у протоколі 7-го засідання головної руської ради, яке відбувалося 15 травня 1848 року у львівській греко-католицькій семінарії, зазначалося, що «знамя земли рускои тутейшои есть левъ, цвѣтû руски жовтûй й синій». однак вже 2 червня член ради, міщанин андрій макальондра повідомляв, що ці національні символи сприймалися вороже, і його «за кокарду руску й за льва нашого по мѣстѣ напастували» [2; с. 27, 30],

на великдень прапор «руської барви», поряд з польським та цісарським, був вивішений на ратушевій вежі. та вже на засіданні ради 7 липня 1848 року «слухалося справозданіє о том, аби хоругва польська й руська з вежи ратушовой були зняті». пізніше деякий час «штандари руські» вивішувалися на ратушевій вежі під час різних святкувань, наприклад з нагоди першої річниці відміни панщини, яка урочисто відзначалася 15 травня 1849 року у львові та й в усіх містах та селах східної галичини.

саме створення цієї першої політичної репрезентації галицьких русинів, а не спорудження барикад у львівському середмісті 1-2 листопада 1848 року, стало головним чином “весни народів” у львові. головна руська рада заснувала першу українську газету “зоря галицька”, скликала собор руських вчених, брала активну участь у виборах до парламенту, створила фракцію галицьких та буковинських русинів під час сесій австрійської державної ради у відні, а потім в кромержижі у 1848–1849 рр. але не вдалось реалізувати головного постулату галицьких русинів – створення окремого коронного краю на території східної галичини з приєднанням буковини й угорської русі (закарпаття).

проект поділу ґаліції на східну і західну з центрами у львові та кракові з метою кращого іння цим обширним краєм розглядав австрійський уряд ще 1847 року. у 1848-му ця справа перетворилася з адміністративної на політичну, бо йшлося про поділ за національними і конфесійними ознаками. однак поляки різко протестували проти таких проектів.

4,4(60 оценок)
Ответ:
kirill4389
kirill4389
29.09.2020
Взаимодействие природы и общества включает в себя воздействие природы на общество и общества на природу. Природа выступает источником средств жизни. Она поставляет человеку пищу, обеспечивает его водой, снабжает материалами для строительства жилищ, обеспечивает соответствующий тепловой режим и т. д. Природа выступает и как источник средств труда. Она снабжает человека металлом, углем, электроэнергией и т. п. Роль природы как источника средств существования и как источника средств труда наполняется конкретным содержанием в каждую историческую эпоху применительно к каждой социальной общности.
Природа влияет на развитие общества и как его среда обитания. Климатические условия человеческой жизни, растительный и животный мир, географический ландшафт, температурный режим и его циклы — все это существенно влияет на жизнь общества. Достаточно сравнить развитие народов севера и юга. Географическая среда оказывает влияние на хозяйственную специализацию стран и районов. Так, если в условиях тундры население занимается оленеводством, а в субтропиках - разведением цитрусовых.
Как многопланово воздействие природы на общество, так многогранно и воздействие общества на внешнюю природу. Прежде всего, общество в определенной мере разрушает сложившиеся естественно-природные комплексы, взаимосвязи в природе. Из земных недр извлекаются природные ресурсы, вырубаются леса, перегораживаются плотинами реки, так или иначе сокращается, уничтожается определенная часть животного и растительного мира и т. д. Все эти вторжения человеческого общества в природу, продиктованные интересами его жизнедеятельности, необходимостью удовлетворения потребностей людей, в определенной мере деформируют природный мир, весьма существенно меняют естественное течение присущих ему процессов.
Общество в ходе своей деятельности не просто изменяет природно-естественные связи и комплексы. Деформируя, разрушая, оно вместе с тем и созидает. Вместо выкорчевывания лесов создаются пашни и пастбища, засеянные культурными растениями, при для выращивания домашних животных, вместо неупорядоченного движения рек создаются новые контуры рек, перегороженные плотинами, на твердь земную наносятся “социальные морщины” ирригационных систем, транспортных коммуникаций, на месте природных территорий создаются города, деревни, поселки и т. д. Все эти изменения вписываются в ранее существовавшие природные комплексы и взаимосвязи, становясь их составной частью.
Общество воздействует на природу и отходами своей производственной и иной деятельности. Например, процессу извлечения каменного угля человечество обязано не только животворной энергией, но и терриконами отработанной породы. Гербициды и другие химические средства воздействия в сельскохозяйственном производстве не только облегчают труд, повышают урожайность сельскохозяйственных структур, но и отравляют природную сферу. При этом, с ростом масштабов производственной деятельности человека, по мере роста самого человечества разрушительное воздействие на природу этих отходов человеческой цивилизации резко возрастает.
4,6(5 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Математика
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ