Первый-30 ч второй-30*1,5=45 ч производительность: примем работу за 1, тогда 1/45 - производительность второго 1/30- производительность первого 1/45+1/30=2/90+3/90=5/90=1/18 общая производительность 1:1/18=18 часов вместе сделают работу производительность общая=5/90 из них 2/90 производительность второго и 3/90- производительность первого. т. е. за это время первый сделает 3 части работы, а второй -2 части. в процентах: всего у нас 5 частей 100%:2=20% на каждую часть 20%*3=60% сделает первый 20%*2=40% сделает второй
Про що розпові листівки з міст? певна, шо люди різного віку люблять подорожувати. мені подобається такий відпочинок. під час подорожі завжди дізнаєшся багато нового і цікавого про країни світу та життя, традиції, звичаї їх жителів. і, звичайно,-туристи купують листівки з міст, щоб надовго зберегти у пам’яті враження про місця, де вони побували. на листівках зазвичай зображують красиві пейзажі, пам’ятники, собори, вулиці міст і містечок.саме такі листівки купував кожен турист із вірша дж. родарі «листівки з ви міст». італійські міста на цих листівках змальовано надзвичайно красивими. але чи відповідає зображене дійсності? не завжди. світ, виявляється, не такий уже й безжурний. є люди, які йдуть на роботу не поснідавши, інші — лягають спати не повечерявши, спати іноді доводиться на голому камені, бо іншого місця немає. такий він, світ «без глянцю». реальність нагадує про себе нерозв’язаними проблемами, і ліричному, героєві стає сумно і боляче через те, що у світі існує горе. і він починає розуміти, що життя набагато суворіше, ніж здається на перший погляд. а за зовнішньою красою дуже часто криється людське горе.контрасти життя може побачити лише допитливий і спостережливий герой, який прагне пізнати навколишній світ. а листівка у поезії італійського письменника і є символом широти світу', який слід відкривати для себе. для творчості дж. родарі характерною є увага до життя простих людей. саме про них поет говорить дуже тепло, з любов’ю. письменник намагається нути увагу читачів до життя звичайних трударів, змальовуючи соціальні контрасти цього життя. головне, щоб люди, долаючи усілякі негаразди, не розгубили найцінніші скарби — добро, милосердя, співчуття, взає, — які й жуть подолати усі труднощі.
