Математика: Розповідь про ровенту,та ребеку з повісті айвенго

Розповідь про ровенту,та ребеку з повісті айвенго

👇

Ответ:

русский265

14.04.2022

Ровена і Ребекка – важливі персонажі роману «Айвенго» Вальтера Скотта. Зіграли важливу роль в сюжеті.

Вони обидві кохали одного лицаря Айвенго. Робили усе, залежне від них, коли мова йшла про до йому. Були заможні. Зростали без матерів. Обидві дівчини по-своєму красиві.

Та попри все вони - яскраві протилежності.

Ровена найбагатша спадкоємиця знатного саксонського роду, сама доля судила шанобливе ставлення інших до неї. Леді наділена гарною вродою. «Троянда краси й безцінна перлина, найпрекрасніша з тисячі, запашна мирра, зерно ладану» - так казали інші про неї. «Ставна й висока на зріст, але не настільки висока, щоб це впадало в око» . Сліпучою білизною вирізнялась її шкіра, а обриси голови й обличчя були наділені шляхетністю та розумом. «Ясні блакитні очі, опушені довгими віями, дивилися з-під тонких каштанових брів, що надавало виразності її чолу, … очі ці були здатні як запалювати, так і втішати, як повелівати, так і благати». Одяг прикрашали коштовності та золото. Проте знатна леді була милостива до бідних та прочан зі святих місць, її душа була щедра на милостиню для них. Вміла скривати та управляти своїми емоціями. Коли її хвилювали новини про Айвенго, вона уміла нічим не виказувала свого хвилювання перед іншими. Смілива Ровена, незважаючи на страх, що викликало згадування про розбійників, гаряче підтримала пропозицію свого опікуна, податися в дорогу. Опікун Ровени сподівався, що за відсутності Айвенго дівчина змінить свої почуття. Проте вона була непоступливою щодо своїх почуттів. Сміливо заявляла опікуну, що радше піде в монастир, ніж погодиться розділити трон з Ательстаном. Цей рішучий протест противитися зовнішньому тиску пояснювався характером її виховання. Адже «з дитинства привчилася не лише діяти на свій розсуд, але й повелівати іншими». У полоні просить свого ворога врятувати Айвенго. Коли усі негаразди закінчились, в очах Ровени видно надію на щасливе майбутнє з лицарем та порозуміння з опікуном.

Ребекка – єврейка, тому її становище у суспільстві уже було нижчим від леді Ровени. Вона теж по-своєму чарівна. Мала смаглявий відтінок шкіри, густе чорне волосся. ЇЇ карі очі, наповненні глибиною почуттів, блищали під тонкими вигнутими чорними бровами, «білі зуби виблискували, як перли». Мала гарну поставу, одягнута у східне вбрання. Проте Ребекка далеко поступається в красі чарівній саксонці Ровені. З раннього дитинства вирізнялася твердою волею стю і кмітливістю, боязкість була чужою для її душі. Батько навчав до рівного і чемного поводження з усіма, оточував розкішшю. Хоч дівчина завжди усвідомлювала про ненадійність умов, в яких вони жили, але не успадкувала догідливість, підлабузництво і хитрість батька. «Трималася з гордовитою скромністю, ніби підкоряючись несприятливим обставинам, в які була поставлена через належність до зневаженого племені, але водночас вона усвідомлювала себе гідною вищого становища». Дівчина побожна, щедра, справедлива, має силу волі та гострий розум. «У цьому гаманці, — сказала Ребекка, — ти знайдеш сотню цехінів. Поверни своєму господареві те, що йому треба, а інше візьми собі». Якщо у полоні «саксонська спадкоємиця могла розраховувати на певну ввічливість щодо неї, то єврейці ні на що було сподіватися». Реберцці не один раз доводилось перемагати небезпеки, ось чому вона не розгублювалась у такі хвилини. «Стій, де стоїш, зарозумілий лицарю… один крок вперед — і я кинуся вниз» - сміливо каже ворогові. Дівчина досить освічена, знає французьку мову. Наділена величезними знаннями у лікуванні, тому користується пошаною серед свого народу. «Коли язичник поранений і в біді, він стає братом єврея», – такими словами просить батька підвезти пораненого Айвенго. Доглядає та лікує лицаря. На процесі по звинуваченню у чаклунстві, спочатку одна проти багатьох, проте розумна та кмітлива. Усвідомлюючи свою роль у суспільстві, приймає речі такими, як вони є. Тому, коли не отримує відповіді на свої почуття від Айвенго, їде геть.

Обидві героїні займають значне місце у романі. Захоплюють читача.

4,6(6 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

speedoflight3

14.04.2022

Национальными блюдами крымских татар являются чебуреки (жареные пирожки с мясом)
Национальные кондитерские изделия: курабье, пахлава.
Традиционными напитками являются кофе, айран, язма, буза.

Характерной особенностью татар является гостеприимность. Попав в крымско-татарский дом, вам непременно будет приготовлен вкусный ароматный кофе со множеством лакомств: мед, курабье, сухофрукты, пахлава, орехи. Гость в доме татар является очень уважаемой особой. Он занимает самые почетные места за столом. Существует обычай: еслиподавая кофе, чашечку располагают ручкой к гостю, это означает, что егорады видеть, но если же ручка направлена от гостя, значит его не уважают и его визиту в этом доме не рады.

Свадьба состоит из двух дней, в первый день, обычно в пятницу, празднование проходит на стороне девушки, а в субботу продолжается на стороне жениха.
Сегодня многими забыт обычай, когда невесте красят хной кончики пальцев рук, а в некоторых районах и пальцы ног, а также волосы. Остатками хны красят пальцы всем присутствующим девушкам с пожеланиями скорейшего замужества. Кроме того, сегодня является редкостью обычай, когда жениха торжественно бреют под особую мелодию.

Одежда женщин: Головным убором считалась бархатная, обычно бордового цвета шапочку (фес), вышитая золотом или серебром, иногда украшенная мелкими монетами и покрытая круглой с узорами отделкой золотого цвета (фес къалпагьы). Поверх фески одевался тонкий длинный шарф белого цвета (баш марама) из самотканной кисеи, вышитый по краям. Насчитывается огромное количество женских головных уборов, их разнообразие поражает. Кроме фески и марамы распространенными были большой шерстяной платок (шал), легкий тонкий платок (чембер), цветной узорчатый платок (баш явлукъ). Одежда женщин, несмотря на местные различия, имела много общего. Из широких и длинных, ниже колен, хлопчатобумажных или холщовых рубашек (кетен-кольмек), длинных платьев (антер) с широкими рукавами, цветных шароваров (шалвар или думан, дон), достигающих ступни и завязываемых вокруг щиколотки на шнурок, состоял гардероб крымской татарки. Верхняя одежда состояла из кафтана (къафтан или зыбын), плотно обтягивающего весь стан, обыкновенно яркого, чаще всего в розовом иии малиновом цвете, с золотым или серебряным галуном на вороте и груди. Данный кафтан имеет разрез во всю длину спереди, а также узкие рукава и застегивается у кисти рук на несколько пуговиц, обязательно шьется на вате для придания стану полноты.
Одежда мужская :Голову крымские татары обычно покрывали низкой чёрной барашковой шапкой (къалпакь), на дне которой иногда вышит полумесяц. Летом были распространены тюбетейки (такъие) или фески (фес) красного цвета. Рубаха с косым воротом (кольмек) заправлялась в широкие суконные шаровары (сокъма штан или шалвар) и затягивалась шерстяным кушаком (къушакъ) длинным и широким обычно красного или зеленого цвета. Поверх рубахи надевали короткую безрукавку типа жилета (илик), сшитую из бархата, иногда украшенную золотом. Сверх безрукавки носили другую куртку с короткими или длинными (камзол) рукавами, а уже затем надевали длинный кафтан (чекмен). Рубахи крымских татар изготовливали из домашнего полотна (кетен). Всю остальную одежду изготавливали, большей частью, из грубого сукна домашней работы, у степных татар часто из верблюжьего сукна.

4,6(45 оценок)

Ответ:

nikita22o

14.04.2022

Найдите все значения а, при каждом из которых неравенство |x²-4x+a-5| ≤ 10 выполняется для всех x∈[a-5;a].

-10 ≤ x²-4x+a-5 ≤ 10

-x²+4x+5-10 ≤ a ≤ -x²+4x+5+1

-(x-2)²-1 ≤ a ≤ -(x-2)²+19 (1)

В декартовой системе координат а от х построим ГМТ удовлетворяющих неравенству (1). Эта область заключена между двумя параболами a = -(x-2)²-1 и a = -(x-2)²+19, включая сами параболы.

По условию a-5 ≤ x ≤ a, преобразуем:

$\displaystyle \left \{ {{a-5\le x} \atop {a\ge x}} \right. \quad \left \{ {{a\le x+5} \atop {a\ge x}} \right.\\\\ x\le a\le x+5\quad (2)$

Неравенство (2) задаёт область, которая ограничена двумя параллельными прямыми a=x-5 и a=x, включая границы.

Определим как взаимно расположены эти области.

$\displaystyle \left \{ {{a=x\qquad \qquad \quad } \atop {a=-x^2+4x-5}} \right. \quad \left \{ {{a=x\qquad \qquad \qquad } \atop {-x^2+4x-5-x=0}} \right. \\\\-\left( x-\dfrac32 \right) ^2-2\dfrac34 =0;\quad x\in \varnothing$

Прямая a=x не имеет общих точек с нижней границей графика (1), значит и прямая a=x+5 не имеет с ней общих точек.

$\displaystyle \left \{ {{a=x+5\qquad \qquad } \atop {a=-x^2+4x+15}} \right. \quad \left \{ {{x=a-5\qquad \qquad \qquad \qquad \quad } \atop {a+(a-5)^2-4(a-5)-15=0}} \right. \\\\a^2-13a+30=0;\quad D_1=169-120=7^2\\a=\dfrac{13\pm 7}2 =\{3;10\}$

Прямая a=x+5 пересекает верхнею границу графика (1) в двух различных точках с ординатами 3 и 10. Значит и прямая а=х пересекает эту границу, надём ординаты общих точек.

$\displaystyle \left \{ {{a=x\qquad \qquad \quad } \atop {a=-x^2+4x+15}} \right. \quad \left \{ {{a=x\qquad \qquad \qquad } \atop {a+a^2-4a-15=0}} \right. \\\\a^2-3a-15=0;\quad D_2=9+60=69\\a=\dfrac{3\pm \sqrt{69}}2$

При фиксированном a, все точки (x;a) графика (2) должны находится в области графика (1). По графику видно, что подходят только $3\le a\le \dfrac{3+\sqrt{69}}2$