Ищем общий знаменатель
А ) НОЗ ( Наименьший общий знаменатель ) = 60 т.е
32/60 меньше 35/60
Б ) НОЗ ( Наименьший общий знаменатель ) = 606 т.е
22/606 больше 21/606
472.597грамм = 47.259.700 милиграмм = 472,597кг =0,472.597 тонн
189.705 см = 18.970.500 мм = 1897,05 м = 1,89.705 км
903.805 кг = 0,903.805 тонн = 90.380.500 грамм = 903.850.000 милиграмм
568.931 мм = 5.689,31см = 56,8.931 м = 0,0.568.931км
Внимательно смотри где точка, а где запятая. Без точек все яснее:
472 597грамм = 47 259 700 милиграмм = 472,597кг =0,472 597 тонн
189 705 см = 18 970 500 мм = 1 897,05 м = 1,89 705 км
903 805 кг = 0,903 805 тонн = 90 380 500 грамм = 903 850 000 милиграмм
568 931 мм = 5 689,31см = 56,8 931 м = 0,0568 931км
Пошаговое объяснение:
Збо́рівський до́говір (8 серпня 1649) — угода, укладена між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого.
Зборівський договір підсумував першу фазу в історії Хмельниччини і легалізував самоврядність українських козаків в межах Речі Посполитої. Ця самоврядність втілилася у козацькому державному утворенні — Війську Запорозькому, також відомому як Гетьманщина.
За умовами цього договору:
-Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.
-На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась в Чигирині. Уряди усіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі.
-У контрольованій козаками Україні не мали права перебувати війська коронні. Євреї не мали права займати державні посади й бути лихварями. Єзуїти не мали права утримувати освітні заклади.
-Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб. Усі ті, хто не потрапив до козацького реєстру, мали повернутися до панів.
-Проголошувалась амністія всім учасникам Хмельниччини, православним і католицьким шляхтичам, які примкнули до козаків і воювали проти урядових сил.
-Православна Київська митрополія відновлювалася у своїх правах, а київський митрополит мав увійти до сенату Речі Посполитої. Питання про унію передавалось на розгляд сейму.
