Объяснение:
Получив степень бакалавра, Бальзак приступил к трехлетней службе в нотариальной конторе. Предложение отца об открытии своей практики юноша уверенно отклонил. Своим увлечением и работой он видел только литературу. Стоит сказать, что на тот момент произведения юного парня не представляли ни малейшего интереса для издательств.
Переполненный нетерпением, Оноре переехал в нищий парижский квартал и взялся за работу. Роман, который он принялся писать, спустя много лет сделает его популярным среди истинных ценителей литературы, но критики того времени безжалостно не признавали его творений.
Неоднозначность образа Гобсека в одноименной повести Оноре Бальзака
Повесть «Гобсек» занимает особенное место среди других произведений Оноре Бальзака первой половины 30-х годов. Это одно из самых выдающихся произведений писателя.
Центральный образ произведения — процентщик Гобсек. Биография Гобсека, какую Бальзак вводит в рассказ, раскрывает жизненную основу его философии. Философия Гобсека — своеобразный итог его личного жизненного пути. Он был моряком, морским торговцем, объехал весь мир, видел далекие и экзотичные страны. Его развитое сознание, не свойственное ему с детства, объясняется тем, как много он видел в течение своей жизни. Он через все, чтобы накопить свое богатство: имел связь с корсарами, был причастен к американской войне за независимость, страдал от голода через смертельную опасность, несколько раз терял и снова добывал богатство.
Утилітари́зм — багатозначний термін, зокрема, залежно від контексту:
Ідеалістичне філософсько-етичне вчення, в основі якого лежить оцінювання речей, предметів, процесів, явищ з точки зору їх корисності, можливості їх використання для досягнення цілей і задоволення потреб; зародилося у Великій Британії в XIX ст.; пізніше розвинене економістами австрійської школи у вигляді теорії корисності.
Принцип оцінювання всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності, можливості служити засобами для досягнення яких-небудь цілей.
Напрям в етиці, який вважає користь основою моральності.
Вузький практицизм, прагнення діставати з усього безпосередню матеріальну вигоду, користь.
Вчення отримало широке поширення у Великій Британії в 19 ст., відображаючи умонастрої деяких верств англ. ліберальної буржуазії.
Д. Бентам, основоположник утилітаризму, вважав основою моралі корисність, яку він ототожнював із насолодою. Виходячи з натуралістичного і поза-історичного розуміння природи людини, Бентам бачив кінцеве призначення моралі в тому, щоб сприяти природному прагненню людей відчувати насолоду й уникати страждань. У сприянні «найбільшому щастю» (задоволення) для «найбільшого числа людей» і полягає, згідно з Бентамом, сенс етичних норм і принципів.