Плене́р (від фр. en plein air — «на відкритому повітрі») — у живопису термін, який позначає передачу у картині всього багатства змін кольору, зумовлених дією сонячного світла й атмосфери. Пленерний живопис склався у результаті роботи художників на свіжому повітрі, а не у майстерні. Аналогічно — в інших галузях творчості (скульптурі).
Або
Пленер (франц. plein air, буквально — відкрите повітря) в живопис, термін, що означає передачу в картині всього багатства змін кольору, обумовлених дією сонячного світла і навколишньої атмосфери. Пленерная живопис склався в результаті роботи художників на відкритому повітрі (а не в майстерні), на основі безпосереднього вивчення натури з метою можливий повнішого відтворення її реальної подоби. Деякі моменти що передбачають появу пленерной живопису, можна прослідити в творчості майстрів італійського Відродження і художників 17 ст Проте по суті принципи П. набувають поширення в 1-ої половини 19 ст (Дж. Констебл в Англії, А. А. Іванов в Росії). Провідниками П. в середині 19 ст виступають майстри барбізонськой школи (Т. Руссо, Же. Дюпре, Н. Ст Діаз, Ш. Ф. Добіньі), а також До. Коро. Якнайповніше вираження принципи П. знайшли в 2-ій половині 19 ст в творчості майстрів імпресіонізму (саме тоді термін «П.» починає широко уживатися) — До. Моне, До. Піссарро, О. Ренуара і ін. У Росії в 2-ій половині 19 — початку 20 вв.(століття) значних успіхів в пленерной живопису добиваються Ст Д. Поленов, І. І. Льовітан, Ст А. Серов, До. А. Коровін, І. Е. Грабарь. Інтерес до проблеми П. зберігається і в живописі 20 ст
Ознайомлення з творами образотворчого мистецтва різних жанрів протягом навчального року довело, що одна композиція іноді може мати ознаки різних жанрів.
Складовою історичного, релігійного, міфологічного жанрів нерідко виступають пейзажні та портретні зображення.
У графічних і живописних творах трапляються зразки натюрмортів і портретів, які виконані на тлі пейзажу.
У картинах історичного і побутового жанрів часто можна побачити портретні зображення людей.
У деяких портретах люди намальовані поруч з тваринами. Однак роль тварин тут другорядна, тому їх не можна віднести до анімалістичного жанру.
1) Жанри обєднуються
(Жорж Брак. Червоний п’єдестал)
2) Жанри обєднуються
(Ейвінд Ерл. Коні)
Батальний жанр також може включати в себе елементи інших жанрів: побутового (військовий побут), портретного (відомі полководці, герої), пейзажного (природні ландшафти, морські краєвиди), анімалістичного (кіннота), натюрморту (прапори, зброя), міфологічного (битви фантастичних персонажів).
У мистецтві існують твори, де поєднуються ознаки декількох жанрів. Іноді приналежність до певного жанру визначити взагалі важко. Часто композиція таких картин складна, багатофігурна.
– Роздивіться картини. Проаналізуйте, що свідчить про їхню приналежність до певного жанру.