Краткая пора детства в деревне миновала. Нотариус Пьеро переехал во Флоренцию, где отдал сына в ученики Андреа дель Вероккьо (Andrea del Veroccio), известному тосканскому мастеру. Там, помимо живописи и скульптуры, будущий художник получил возможность изучить основы математики и механики, анатомию, работу с металлами и гипсом выделки кож. Юноша жадно впитывал знания и позже широко использовал их в своей деятельности.
Самые нетривиальные версии гласят, что «Джоконда» — это сам да Винчи или его ученик Салаи, одетый в женский наряд. Домыслов много, копий картины еще больше, но бессмертная «Мона Лиза» продолжает покорять своей неповторимой улыбкой.
Все просто.
Объяснение:
Історія виникнення джазу бере свій початок з кінця 19-го століття. За своєю суттю, джаз це з'єднання ряду музичних культур і національних традицій африканських племен, привезених в США в якості рабів. Для джазу характерний складний ритм африканської музики і європейська гармонія. Зародився джаз в Новому Орлеані - місті на півдні США. Першим загальновідомим стилем джазу був «новоорлеанський», який вважають традиційним по відношенню до інших напрямках. У перші два десятиліття 20-го століття джаз був регіональної музикою. Поступово він набув поширення по інших регіонах США. Цьому сприяли круїзні пароплави, що піднімалися вгору по Міссісіпі. Так, джаз поступово потрапив і в інші міста США, зокрема Сент-Луїс, Канзас-Сіті і Мемфіс. Один з відомих джазових музикантів того часу Джеррі Ролл Мортон регулярно виступав в Чикаго з 1914 року. Трохи пізніше в Чикаго переїхав цілий оркестр білих джазистів (диксиленд) під керівництвом Тома Брауна. До початку 20-х років центр розвитку джазу в США перемістився в Чикаго і з'явився новий стиль - «чиказький». Закінченням епохи чистого джазу прийнято вважати 1928 рік, початок Великої депресії в США.