Музичний розмір сарабанди — 3/4 або 3/2. При цьому друга і третя доля часто лігуються, утворюючи специфічний малюнок — чвертка + половинка.
У бароковій музиці сарабанда стала невід'ємною частиною інструментальних сюїт, слідуючи, як правило, після куранти і бувши найповільнішою частиною циклу. Написані у двочастинній формі, сарабанади зустрічаються у сюїтах Й. С. Баха, Й. Гайдна. Відродження інтересу до сарабанди галося у XX столітті, зокрема у творчості К. Дебюссі та Е. Саті.
4.Джига вид швидкого народного танцю у складного метру та супровідна мелодія. Він виник у 16 столітті в Англії, і швидко прижився на континенті, де згодом став останнім штрихом танцювальної сюїти зрілого бароко (французьке gigue; італійське та Іспанське giga)
Облетал он сто земель.
Облетал, обходил,
Крылья, ноги натрудил.
Мы спросили журавля:
Где же лучшая земля?
Отвечал он, пролетая:
Лучше нет родного края!
2.Не хочу писать о грустном!
Весело!
Душе моей!
Песня счастья!Песня воли!
Разливаются в ней
Заискрилась,развеселилась!
И сад зацвел зимой!
В феврале!Как будто в мае!
В бело-розовом наряде
Разодетая плывешь!
3.Откуда эта музыка? Из сердца.
Из юности возлюбленной моей...
Ах, музыкант, ты не переусердствуй -
Не обожги, а только отогрей.
И вот я вновь - в объятьях узких улиц.
Я помню это давнее вчера.
Мы, как к огню, озябшие, тянулись -
К той музыке тянулись.
4.Я с Тобой говорю, боль в душе не тая, Я Тебе открываюсь. Ты видишь, Ты знаешь. Руки к небу подняв, повторяю: «Твоя». Ты меня как открытую книгу читаешь. Я с Тобой говорю, слов любви не боясь. Я Тебе говорю: «Как с Тобой мне спокойно». Как Ты славен, мой Бог, как Ты чуден, и я Пред Тобою,...