М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
papapapapap
papapapapap
03.11.2020 04:54 •  Музыка

Лунная соната определение, кратко типо конспек

👇
Ответ:
lera1062
lera1062
03.11.2020

Соната для фортепиано № 14 до-диез минор, ор. 27, № 2 (более известна под названием «Лунная») — музыкальное произведение, написанное немецким композитором Людвигом ван Бетховеном в 1800—1801 годах. Обе сонаты опуса 27 (№ 13 и 14) имеют заголовок Sonata quasi una fantasia[2].

4,8(98 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
дитма
дитма
03.11.2020

Творчество Чюрлёниса — это величественный гимн природе, гимн жизни, гимн солнцу.  Детали на его картинах напоминают части музыки.

Например на картине ФУГА елочки похожи на ноты.

Пластические формы, тема многоголосия.

Имел тягу к живописи.Одной из наиболее живописных работ Чюрлёниса считается СОНАТА МОРЯ. Произведение состоит из трех частей( триптих) Его живописный триптих, написанный по всем канонам музыкальных форм, наполнен звуками и понятен без слов.

Слушая музыку Чюрлёниса.  — чувствуешь, чем он жил, что любил и насколько близок был к природе, что переливается в дивных звуках то потоками набегающих волн, то пением птиц и перешёптыванием сказочного леса. Творения Чюрлёниса наполнены романтикой и фантазией. И в этой прозрачной правдивости и небывалой искренности ощущаешь прилив новых сил.

4,7(8 оценок)
Ответ:
Vlada1815
Vlada1815
03.11.2020

«життя за царя» («іван сусанін») (рос. «жизнь за царя», «иван сусанин») — опера михайла івановича глінки в 4 діях з епілогом.

автор лібрето — барон георгій розен. у радянський період з ідеологічних міркувань сергієм городецьким було створено нове лібрето.легенду про подвиг селянина івана сусаніна, що завів загін поляків у непрохідну гущавину і загинув разом із ними, часто використовували російські літератори. війна 1812 року сколихнула самосвідомість, пробудила інтерес до власної історії. популярними стають в літературі сюжети на російські історичні теми, серед них — про подвиг костромського селянина івана сусаніна. відомо, що поляки йшли на своєму воєводі буркевичу. заблукали. дорогу їм зголосився показати селянин іван сусанін. але замість цього завів їх у болото, де з ними і загинув. однак при творчому підході літераторів до історії стало вважатися, ніби поляки прямували до костроми, щоб убити 16-річного боярина михайла романова, який на той час ще не знав, що його оберуть на царський престол[1][2]. є й дослідники, які вважають легенду про сусаніна як героя дуже спотвореною[3].

в 1815 році в петербурзькому великому театрі відбулася прем'єра опери катерино кавоса «іван сусанін». автором лібрето був олександр шаховський. опера була написана в стилі французької «опера комік» — діалоги займали майже стільки ж місця, скільки і музика.

через 20 років за той же самий сюжет береться глінка. початково він планував писати оперу за повістю василя жуковського «мар'їна роща», проте поет запропонував іншу тему — тему подвигу костромського селянина івана сусаніна. в 1823 році з'явилася поема кіндрата рилєєва «іван сусанін», що справила помітний вплив на образ головного героя опери. думка, подана жуковським, захопила уяву композитора. «…наче по чарівній дії раптом виник план цілої опери, і думка протиставити російській музиці — польську; нарешті, багато тем і навіть подробиць розробки — все це разом спалахнуло в голові моїй».[4].

опера була прийнята до постановки в петербурзі. репетиції почалися в травні 1836 року.

прем'єра опери була призначена на 27 листопада 1836 року на відкриття великого театру після пожежі. партію сусаніна виконував осип опанасович петров. партію сирітки, прийомного сина сусаніна, співала ще зовсім молода артистка анна яківна воробйова. декоративне оздоблення залу для глядачів виконала художня артіль василя ширяєва.

у підготовці до вистави брав участь також і молодий тарас шевченко — тоді ще невідомий нікому кріпак поміщика енгельгарда і учень маляра ширяєва — він зробив підготовчі малюнки для орнаменту залу, що прикрашали плафон, під яким підвішувалася величезна кришталева люстра у золотій оправі — одна з головних деталей. за відмінно виконану роботу під час розпису залу він одержав право бути на спектаклі.

4,8(75 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Музыка
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ