Состав оркестра: флейта, 2 гобоя, 2 кларнета, 2 фагота, 2 валторны, струнные.
Классический сонатно-симфонический цикл, четыре части:
1. Allegro molto
2. Andante
3. Menuetto ― Trio
4. Allegro assai
Первая, вторая и четвёртая части написаны в сонатной форме, третья ― в сложной трёхчастной форме с трио.
Первая часть, в размере 4/4 сонатная форма
Вторая - 6/8 (ми бемоль мажор)
Третяя - 3/4 сложная трехчастная форма (соль минор)
Четвертая - 4/4 (соль минор)
Відповідь:
Oxygène (с фр. — «Кислород») — первый мейнстримовый студийный альбом Жана-Мишеля Жарра, вышедший в 1976 году. Поскольку все ранние альбомы Жарра были малотиражными и экспериментальными, именно Oxygene считается для него дебютным.
Как бы ни были значимы достижения тех, кто изобретал в последующие годы электронные музыкальные инструменты, «собирающие» звук при одного или нескольких генераторов (то есть собственно синтезаторы), первым продемонстрировал синтезатор в 1920 году 24-летний русский физик Лев Термен.
Глюкофон это перкуссионный музыкальный инструмент который невероятно звучит.
Пояснення:
Разом із Бедржихом Сметаною, Антонін Дворжак вважається чільним представником чеської композиторської школи. Його творча спадщина охоплює різні жанри — симфонії (найвідоміша — мі мінор «З нового світу» op. 95, 1893), струнний квартет, опери (найвідоміша — «Русалка»), симфонічні поеми, пісні, меси, фортепіанні твори та інструментальні концерти, зокрема найвідоміший — віолончельний концерт сі мінор op.103, про який Й. Брамс писав наступне: «Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт»
Дворжак широко використав жанрові й ритмоінтонаційні особливості чеського й моравського музичного фольклору. Риси національної самобутності виявилися в комічній опері «Король і вугляр», патріотичному гімні «Спадкоємці Білої Гори» для хору й оркестру й вокальних «Моравських дуетах»; особливо яскраво національний характер відчуємо в «Слов'янських танцях» (спочатку для фортепіано в 4 руки, пізніше для оркестру, й інших інструментів) і «Слов'янських рапсодіях».
Могила А. Дворжака на Вишеградському кладовищі в Празі
Ряд творів Дворжака присвячені історичному минулому Чехії й національно-визвольних устремлінь народу; серед них — ораторія «Свята Людмила», «Гуситська увертюра», музика до спектаклів драматичного театру, у тому числі до п'єси «Йозеф Каетан Тил». Опери Дворжака поряд з операми Б. Сметани становлять основу національного музично-театрального репертуару.
Найціннішим внеском у світову музичну культуру є симфонії Дворжака, що заклали фундамент національного симфонізму, концерт для віолончелі з оркестром і камерно-інструментальні твори (тріо «Думки»). Багато творів Дворжака приваблюють життєрадісністю, теплим ліризмом, м'яким гумором, відбивають картини чеської природи й побуту. Своєрідний світ чеських казок і легенд розкривається в симфонічних поемах «Водяний», «Напівзоряниця» й ін.
У Празі працюють товариство та музей його імені (з 1932). У Нелагозевесі в будинку, де народився Дворжак, також відкритий музей. Ім'я Дворжака носить один із празьких квартетів.
40-ая симфония Моцарта - это состояние мятежной души, ищущей гармонии и ясности. Взволнованность и порывистость перемежаются с грустью и трепетной нежностью.