Сучасний кінематограф не можна уявити без музики.
Мультиплікація (анімація) — вид кіномистецтва, твір якого виготовляється шляхом знімання послідовних фаз руху намальованих або об'ємних об’єктів.
Мільйони дітей і дорослих усього світу захоплюються мультфільмами Волта Діснея. А розпочався шалений успіх видатної кінокомпанії у далеких 30-х pp. минулого століття з кумедного персонажа — мишенятка Міккі Мауса. Уперше він з’явився в мультфільмі «Пароплавчик Віллі» (1928 р.) Нині Міккі Маус — найупізнаваніший герой мультфільмів, улюбленець кількох поколінь маленьких глядачів, а також логотип самої кіностудії «Волт Дісней Компані».
Упродовж майже столітньої історії студія Дісней створила багато мультфільмів із чудовою музикою: «Білосніжка і Семеро гномів», «Піноккіо», «Попелюшка», «Спляча красуня» тощо.
Музичний мультфільм «Фантазія» (1940 р.) дещо вирізняється з-поміж інших кінострічок цієї компанії. Він складається з семи епізодів, музичним фоном в яких звучать твори Йоганна Себастьяна Баха, Петра Чайковського, Модеста Мусоргського, Франца Шуберта, Поля Дюка. Кожна частина фільму має самостійний сюжет, а сполучними лапками між епізодами слугують
невеликі кіновставки за участю філадельфійського оркестру. «Фантазію» вважають справнішім експериментом Волта Діснея, адже під час студійного запису в ній було вперше використано стерсофонічний звук (fantasound).
У 1999 р. кіностудія «Волт Дісней» випустила мультфільм «Фантазія-2000», у якому було застосовано сучасні комп’ютерні технології. ОДНЕ із сюжетів побудований за баладою Гете «Учень чарівника».
Про Валентина Парнах
«Первый в РСФСР эксцентрический оркестр джаз-банд Валентина Парнаха» дебютировал на сцене в октябре 1922 года. Это была не просто премьера, а премьера нового музыкального направления. Революционный для музыки того времени коллектив собрал поэт, музыкант и хореограф, шесть лет проживший в Европе. Парнах услышал джаз в парижском кафе в 1921 году и был потрясен этим новаторским музыкальным направлением. Он вернулся в Советский Союз с комплектом инструментов для джаз-банда. Репетировали всего месяц.
В день премьеры на сцене Центрального техникума театрального искусства — нынешнего ГИТИСа — собрались будущий писатель и сценарист Евгений Габрилович, актер и художник Александр Костомолоцкий, Мечислав Капрович и Сергей Тизенгайзен. Габрилович сидел за роялем: он хорошо подбирал на слух. Костомолоцкий играл на ударных, Капрович — на саксофоне, Тизенгайзен — на контрабасе и ножном барабане. Все равно контрабасисты отбивают ритм ногой — решили музыканты.
На первых концертах Валентин Парнах рассказывал зрителям о музыкальном направлении и том, что джаз — это соединение традиций разных континентов и культур в один «интернациональный сплав». Практическую часть лекции принимали с восторгом. В том числе Всеволод Мейерхольд, который не замедлил предложить Парнаху собрать джаз-банд для своего спектакля. Популярные фокстроты и шимми звучали в спектаклях «Великодушный рогоносец» и «Д.Е». Энергичная музыка пришлась кстати даже на первомайской демонстрации 1923 года. «Джаз-банд впервые участвовал в государственных торжествах, чего до сих пор не было на Западе!» — трубила советская пресса
Объяснение:
надеюсь всем удачи