Пригадайте, що вам відомо про музичний жанр концерту. Чи пам'ятаєте, що цей термін перекладається з латинської мови як «змагання»? А хто з ким змагається?
Твори, які називаються «концертами», уперше з'явилися в Італії як вокальні, а не інструментальні. Однак у їх виконанні могли брати участь й інструменти. Згодом концертом почали називати твори для голосу в супроводі інструментального акомпанементу; виникли хорові концерти.
Концерт — жанр симфонічної музики; музичний твір, що зазвичай складається з трьох частин і призначений для виконання одним або кількома інструментами та оркестром.
Принцип «змагання» поступово проникав і в суто інструментальну музику. Зіставлення звучання всього ансамблю (тутті) з декількома інструментами (соло) стало основою кончерто гроссо — жанру, що отримав поширення у творчості А. Вівальді, Й.-С. Баха та інших.
Згодом склався також тип сольного тричастинного концерту для клавіру, скрипки та інших інструментів у супроводі оркестру. Яскравого втілення він набув у творчості В.-А. Моцарта, Л. ван Бетховена.
Темп першої частини концерту, як правило, рухливий, другої — повільний. Музика другої частини виражає піднесені роздуми — споглядання. Третя частина — фінал — швидка, життєрадісна, нерідко пов’язана з народно-жанровими джерелами. Так будується концертний цикл, який утвердився у творчості композиторів-класиків. Пізніше з'явилися одночастинні концерти (Ф. Ліст, Д. Бортнянський).
Але термін «концерт» має й інше значення. Неважко здогадатися, що слово «концерт» позначає й особливу форму презентації музики: це публічне виконання музичних творів за заздалегідь оголошеною програмою, яке відбувається в спеціально обладнаному для цього приміщенні — у концертних залах або філармоніях.
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Алессандро Марчелло, Концерт ре мінор для гобою і струнних. Дмитро Бортнянський, Концерт ре мажор для чембало (фортепіано) з оркестром.
Порівняйте прослухані твори, тембри солюючих інструментів, характер музики.
МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП
У 2012 р. у філармонії Санкт-Петербурга пройшов незвичний концерт, присвячений 100-річчю з дня народження Джона Кейджа —американського композитора, письменника, філософа і художника-авангардиста.
Концерт тривав понад три з половиною години. До нього увійшли п’єса «Кінець» для восьми черевиків, «Мелодія» для двох целофанових пакетів у супроводі ансамблю звичних предметів побуту (фаянсових склянок, порожньої кавової банки, ситечка для чаю…) і фрагменти «Лекції про ніщо».
А почалося все в 1952 p., коли світ почув славнозвісну п’єсу «4’33», що являє собою 4 хвилини і 33 секунди тиші. Однак тиша в цьому творі не рівнозначна повній відсутності звуку, оскільки Кейдж прагнув привернути увагу слухачів до природних звуків того середовища, у якому виконується композиція.
Твір «Без назви», виконаний за участю художника Р. Раушенберга, танцюриста і хореографа М. Каннінгема та інших, став прототипом жанру «хеппенніг», у якому видовищні й музичні елементи поєднуються із спонтанними рухами танцівників.
Объяснение:
