М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Polina212
Polina212
18.05.2022 14:28 •  Музыка

Вопрос № 6 автор романса " я помню чудное мгновенье" а.с.пушкин и.а.лешуков м.и.глинка м.ю.лермонтов вопрос № 7 какие голоса мужские: альт, сопрано бас, тенор, баритон, контрабас карабас - барабас

👇
Ответ:
valeria15queen
valeria15queen
18.05.2022
6) Пушкин
7) бас и баритон
4,8(9 оценок)
Ответ:
Номер 6
А. С. Пушкин
номер 7
бас, тенор, баритон, контрабас
4,6(42 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Semfore
Semfore
18.05.2022
Январь. У камелька.» Править Эпиграф из А. С. Пушкина: «И мирной неги уголок Ночь сумраком одела, В камине гаснет огонек, И свечка нагорела.» «Февраль. Масленица» Править Эпиграф взят из П. А. Вяземского: «Скоро масленицы бойкой Закипит широкий пир.» В «Масленице» композитор изображает сцены народного гуляния, веселья и задора. «Март. Песня жаворонка» Править Эпиграф из А. Н. Майкова: «В небе льются света волны. Вешних жаворонков пенья Голубые бездны полны...» «Апрель. Подснежник» Править Эпиграф из А. Н. Майкова «Голубенький, чистый Подснежник – цветок, А подле сквозистый Последний снежок. Последние слезы О горе былом И первые грезы О счастьи ином...» «Май. Белые ночи» Править Эпиграф из А. А. Фета: «Какая ночь! На всем какая нега! Благодарю, родной полночный край! Из царства вьюг и снега,, Как свеж и чист твой вылетает Май!» «Июнь. Баркарола» Править Эпиграф из А. Н. Плещеева: «Выйдем на берег, там волны Ноги нам будут лобзать, Звезды с таинственной грустью Будут над нами сиять» «Июль. Песня косаря» Править Эпиграф из А. В. Кольцова: «Раззудись, плечо, Размахнись рука! Ты пахни в лицо, Ветер с полудня!» «Август. Жатва» Править Эпиграф из А. В. Кольцова: «Люди семьями Рожь высокую! В копны частые Снопы сложены, От возов всю ночь Скрипит музыка.» «Сентябрь. Охота» Править Эпиграф из А. С. Пушкина (Граф Нулин): «Пора, пора! Рога трубят; Псари в охотничьих уборах; Чем свет уж на конях сидят; Борзые прыгают на сворах.» Охота. Сентябрь. Охота — это слово, как и во всех других языках, означает промысел диких животных. Однако само слово происходит в русском языке от слова «охота», означающего желание, страсть, стремление к чему-то. Охота — очень характерная деталь русского быта XIX века. Этому сюжету посвящены многие страницы произведений русской литературы. Вспоминаются описания охоты в романе Л.Толстого, рассказах и повестях И.Тургенева, картины русских художников. Охота в России всегда была уделом людей страстных, сильных и проходила очень шумно, весело, в сопровождении охотничьих рогов, со множеством охотничьих собак. Охота в дворянских поместьях в XIX веке, в осенние месяцы, была не столько необходимым промыслом, сколько забавой, требовавшей от ее участников мужества, силы, ловкости, темперамента и азарта. «Октябрь. Осенняя песнь» Править Эпиграф из А. К. Толстого: «Осень, осыпается весь наш бедный сад, Листья пожелтелые по ветру летят...» «Ноябрь. На тройке» Править Эпиграф из Н. А. Некрасова: «Не гляди же с тоской на дорогу, И за тройкой вослед не спеши, И тоскливую в сердце тревогу Поскорей навсегда затуши.» «Декабрь. Святки» Править Эпиграф из В.А. Жуковского: «Раз в крещенский вечерок Девушки гадали: За ворота башмачок, Сняв с ноги, бросали.» «Святки». Декабрь. Святки — время от Рождества до Крещенья. Праздник, в котором сочетались элементы обряда христианского с древними, языческими. На святки ходили ряженые из дома в дом, девушки гадали о своей будущей судьбе. В семьях царило праздничное веселье. Ряженые, одетые не по обычаю, а ради шутки, ходили на святках из дома в дом, пели святочные песни, водили хороводы. В домах их угощали, одаривали подарками. Заключительная пьеса цикла — «Святки» — имеет в рукописи композитора подзаголовок «Вальс». И это не случайно, вальс был в те времена популярным танцем, символом семейных праздников. Основная мелодия пьесы выдержана в стиле бытовой музыки, фрагменты которой чередуются с эпизодами вальса. А завершается пьеса, и, вместе с ней весь цикл безмятежном вальсом, домашним праздником вокруг красивой Рождественской елки.
4,4(54 оценок)
Ответ:

ответ: слово «культура» останнім часом на вустах багатьох людей. різні люди по-різному підходять до цієї тематики. більшість зацікавлених культурою, розуміючи її важливість в житті народу, нарікають, що державна влада дуже мало уваги присвячує культурі, а головний їхній аргумент - це незначний відсоток державного бюджету, виділений на сферу культури.

це, напевно, правда, тому що відповідальні за інститути культури особистості досить голосно говорять про брак фінансової підтримки. цю тему можна розвивати, але нехай це роблять люди, які мають безпосереднє відношення до цієї проблематики.

нас більше цікавить, яке значення має культура для нашого суспільного життя. усвідомлюючи, що термін «культура» має два можливих значення - загальної та особистої культури, ми сьогодні зупинимося на першій. про особисте культурі треба говорити окремо, що з божою поміччю сподіваємося зробити разом, тому що і це питання дуже важливе в житті народу.

отже, поговоримо про загальну культуру. її можна визначити як суму художніх досягнень. хоча далі постараємося пояснити, що мова йде не тільки про речі як носії краси, а про суму досягнень, де важливу роль займає людина. до творів культури відносяться література, музика, образотворче мистецтво, скульптура, архітектура, театр, кінематографія та інші речі, що мають спільну рису - вони є носіями краси. ці твори культури можуть бути створені як професійними, так і народними художниками. деякі з них призначені для того, щоб їх оглядали, інші ж відносяться до так званого прикладного мистецтва, це речі, які вживаються в повсякденному житті.

народи пишаються своїми культурними досягненнями, бережуть їх, одночасно намагаючись робити їх живими елементами суспільного життя. і це правильно, тому що за цих культурних досягнень народи духовно розвиваються, облагороджуються, піднімають рівень свого світосприйняття.

у житті людини дуже важливі почуття правди і добра. культура доповнює ці елементи ще поняттям краси. було б корисно задуматися над сучасним станом культури в українському суспільстві, намагатися пізнати її надбання і з'ясувати, як то духовне багатство ми можемо і повинні використовувати на благо нашого народу. будучи народом з культурним надбанням, чи можемо ми собі дозволити їм нехтувати? тут мова йде не тільки про збереження, а про використання духовної спадщини для вирощування почуття правди, добра і краси в житті громадян.

у минулому столітті по території україни прокотилися дві страшні війни, різні нищівні окупації, був голодомор і довгий період заперечення людської гідності. все це залишило глибокі рани на психіці нашого народу. на щастя, не вдалося знищити всі культурні досягнення. є питання: наскільки ми готові лікувати наші душі, черпаючи зі скарбниці того, що збереглося? було б великим промахом недооцінити важливість культури. це вже говорилося вище, але, на нашу думку, це треба часто повторювати, тому що неможливо бути дійсно зрілим народом, не ві належне культурі.

цю правду можна легко довести, якщо звернути увагу на роль культури у збереженні нашої національної ідентичності. дев'ятнадцятий і минуле століття ми завжди будемо розцінювати з подивом, бо, незважаючи на те, що нам довелося пережити, ми не перестали бути собою, головним чином, завдяки культурі. сьогодні, на порозі великих змін в житті нашого народу, не можемо собі навіть уявити здійснення виправданих мрій існування цілком самобутнього суспільства без продовження процесу розвитку культури. саме збереження минулого та розвиток в майбутньому нам свідомо стати одним народом. без такого свідомості ми можемо дуже легко стати жертвою всіх, хто хоче бачити нас розділеними, посварити, а тому слабкими.

на підставі особистого досвіду хотів би я проілюструвати об'єднавчу енергію культури. у 70-80-ті роки минулого століття я мав можливість відвідувати українські поселення в різних країнах на різних континентах. і що особливо кинулося мені в очі - це роль в житті наших громад тараса григоровича шевченка. великі поселення зазвичай мали в своїй країні відповідний пам'ятник кобзарю, який дуже шанували. для прикладу - на відкритті пам'ятника шевченку у вашингтоні зібралося коло 100 000 українців. на відкриття такого пам'ятника в місцевості енкарнаціон в парагваї прибула майже вся українська громада, незалежно від віку, віросповідання, освіти.

чи не в кожній країні була можливість поставити пам'ятник нашому геніальному поету, але неухильно в кожній громаді, яку я відвідував в лютому або березні, готували шевченківський концерт. фігура тараса шевченка об'єднувала всіх вихідців з україни, багато з яких жили за межами батьківщини навіть понад півстоліття. майже в кожному випадку вони декламували вірші, співали пісні на слова шевченка, але, що найважливіше - були дуже раді бути присутніми на такому громадському святкуванні.

.

4,4(36 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Музыка
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ