Объяснение:
Піднімаючи сьогодні проблему українського модерну як важливого етапу в історії вітчизняного образотворчого мистецтва, маємо серед його творців у першу чергу назвати таку величну постать, як Олена Кульчицька. Митець визначного таланту і великої творчої енергії. Завдяки високій ідейності своєї мистецької творчості, народності і реалізму Кульчицька здобула велику популярність і любов громадськості.
Олена Львівна прожила довге творче життя. Прийшла вона на світ у містечку Бережанах 15 вересня 1877 року в родині відомого галицького правника Лева Кульчицького та Марії з дому Стебельської. Свої дитячі та юнацькі роки вона провела серед західноукраїнських трудящих. Життя рідного народу цікавило її не тільки як художницю, а й як громадського діяча та дослідника.
Художниця збагатила новітнє образотворче мистецтво у жанровому відношенні, розширила його тематику, відродила техніку офорту, деревориту, ліногравюри, залишивши самобутній спадок майже в усіх різновидах графічного мистецтва. Працювала у портретному, жанровому, пейзажному, релігійному малярстві. Займалася художнім ткацтвом, проектуванням та моделюванням одягу, створювала ескізи для кераміки, килимів, працювала в емалі, металі, скульптурі малих форм. Схильна до експериментування та новаторства, художниця привнесла в українське образотворче мистецтво свіжі ідеї та естетику нових течій західноєвропейського мистецтва – модерну та експресіонізму, надавши їм у своїй творчості національного колориту.
Олена Кульчицька – людина і мистець європейського світовідчуття, освіти та виховання.
В Древней Руси исполнителями и авторами были:
обрядовой музыки, в основном, волхвы,
народной – скоморохи.
Древнерусская музыка была тесно связана с обрядами и верованиями, а также с земледельческим трудом. Этим и объясняется большое разнообразие жанров. На площадях, в домах, на пирах исполнялись былины, обрядовые, плясовые, трудовые, игровые, колыбельные и многие другие песни.
Скоморохи их еще называли «лицедеями», так как они не только пели и играли музыку, но и устраивали представления, зачастую импровизированные) были первыми профессиональными музыкантами на Руси.
В своем творчестве они использовали такие музыкальные инструменты, как
дудки, волынки, гусли, гудки, трубы, бубны, свирели.
