1. Є зовнішні й внутрішні мотиви вибору професії. Головні з-поміж них: престиж, високий рівень зарплати, кар'єрне зростання, інтерес до професії, умови роботи, можливості подальшої освіти.
На вибір професії впливають ваші здібності, схильності, бажання здобути суспільне визнання.
2. Кожна людина хоча б раз в житті обирала собі професію. Для цього існує так звана “формула вибору професії”, яка в загальному вигляді показує первинний алгоритм прийняття оптимального рішення в поєднанні наступних компонентів: “хочу” – “можу” – “треба”.
I. "Хочу"
Намагання особистості, тобто, інтереси, нахили, мотиви, плани, професійні наміри, це те заняття, яке ти робиш з інтересом, з бажанням, за власною ініціативою (як у школі, так і в позаурочний час). Якщо вибрана справа подобається, то ти охоче будеш працювати, підвищувати свою кваліфікацію, користуватися авторитетом - і в результаті, більше зароблятимеш.
IІ. "Можу"
Можливості особистості, тобто, стан здоров’я, наявний досвід (знання, вміння, навички), психофізіологічні якості, здібності до різних видів діяльності. Наприклад, в якихось справах ти більш успішний, довго можеш займатися цією справою не втомлюючись, а в інших, навпаки, швидко починаєш нервувати, сердитись, у тебе нічого не виходить.
IІІ. "Треба"
Потреби суспільства, тобто, уявлення про обов’язок, моральні установки, ціннісні орієнтації, знання світу професій і про перспективні спеціальності, які користуються попитом на ринку праці, і вірогідність працевлаштування за обраною професією. Слід врахувати, що отримання статусу безробітного – невиграшний початок трудової кар’єри. Тому, вибираючи професію, потрібно узгодити свій вибір з потребами суспільства в кадрах, кон’юнктурою ринку праці.
3. Вибір професії — це важливий крок у доросле життя. В першу чергу – це відповідальність перед батьками, перед суспільством,а найголовніше перед собою! Ця відповідальність полягає в тому, щоб обрати саме свій шлях і ним йти. Робота і все, що з нею пов'язане, займає більшу половину життя людини. Знайти себе в світі професії – означає дістати можливість гідно заробляти, відчувати себе потрібним людям, максимально повно розкрити свої здібності. І тут найважливіше — не схибити.
О́рганы госуда́рственной вла́сти — организации (учреждения) госуда́рственной вла́сти.
Конкретные организации (например: Правительство СССР, Министерство внутренних дел и другие) и абстрактные (например: Федеральные органы власти, Федеральная служба, Местная администрация и другие) субъекты и объекты, предназначенные для управления государством на разных уровнях.
Их разделяют на:
высшие низшие центральные федеральные региональные местные и так далее.
В различных государствах (странах, колониях) конституциями или постановлениями высших государственных органов власти выделены различные органы и институты, отвечающие за повышение контроля над гражданами, федеральными, региональными, местными и иностранными организациями и органами власти, партиями. Например органы финансового контроля, советы обороны и безопасности, прокуратуры, центральные избирательные органы и так далее. Однако, в науке существует мнение, что прокуратура не является органом государственной власти и что она является органом надзора со своими специфическими полномочиями.
На региональном и местных уровнях количество различных органов власти и самоуправления может быть различным и варьироваться в зависимости от конституции государства (страны) и регионов, указов и постановлений различных органов власти как высших, так и региональных.
Объяснение:
1. Є зовнішні й внутрішні мотиви вибору професії. Головні з-поміж них: престиж, високий рівень зарплати, кар'єрне зростання, інтерес до професії, умови роботи, можливості подальшої освіти.
На вибір професії впливають ваші здібності, схильності, бажання здобути суспільне визнання.
2. Кожна людина хоча б раз в житті обирала собі професію. Для цього існує так звана “формула вибору професії”, яка в загальному вигляді показує первинний алгоритм прийняття оптимального рішення в поєднанні наступних компонентів: “хочу” – “можу” – “треба”.
I. "Хочу"
Намагання особистості, тобто, інтереси, нахили, мотиви, плани, професійні наміри, це те заняття, яке ти робиш з інтересом, з бажанням, за власною ініціативою (як у школі, так і в позаурочний час). Якщо вибрана справа подобається, то ти охоче будеш працювати, підвищувати свою кваліфікацію, користуватися авторитетом - і в результаті, більше зароблятимеш.
IІ. "Можу"
Можливості особистості, тобто, стан здоров’я, наявний досвід (знання, вміння, навички), психофізіологічні якості, здібності до різних видів діяльності. Наприклад, в якихось справах ти більш успішний, довго можеш займатися цією справою не втомлюючись, а в інших, навпаки, швидко починаєш нервувати, сердитись, у тебе нічого не виходить.
IІІ. "Треба"
Потреби суспільства, тобто, уявлення про обов’язок, моральні установки, ціннісні орієнтації, знання світу професій і про перспективні спеціальності, які користуються попитом на ринку праці, і вірогідність працевлаштування за обраною професією. Слід врахувати, що отримання статусу безробітного – невиграшний початок трудової кар’єри. Тому, вибираючи професію, потрібно узгодити свій вибір з потребами суспільства в кадрах, кон’юнктурою ринку праці.
3. Вибір професії — це важливий крок у доросле життя. В першу чергу – це відповідальність перед батьками, перед суспільством,а найголовніше перед собою! Ця відповідальність полягає в тому, щоб обрати саме свій шлях і ним йти. Робота і все, що з нею пов'язане, займає більшу половину життя людини. Знайти себе в світі професії – означає дістати можливість гідно заробляти, відчувати себе потрібним людям, максимально повно розкрити свої здібності. І тут найважливіше — не схибити.