7 лютого 1812 – народився в Лендпорте поблизу Портсмута в сім’ї службовця фінансового управління морського відомства.
З 1817 по 1823 родина Діккенса проживала в місті Четем, де Чарльз почав відвідувати школу. Ці роки він згодом називав найщасливішими у своєму житті. Кінець безтурботному дитинству поклали фінансові неприємності, через які батько був посаджений в боргову в’язницю, а 11-річний Чарльз змушений був кілька місяців відпрацювати на фабриці, що виробляла ваксу.
1824-1826 – роки навчання в приватній школі «Академія Веллінгтон-Хаус».
1827 – вступив на місце молодшого клерка в адвокатську контору.
У 1828 р – влаштувався вільним репортером в судову палату, а в 1832 г. – парламентським кореспондентом.
У 1833 р в щомісячному журналі письменник надрукував свій перший нарис – «Обід на Поплар-Вок», підписаний псевдонімом «Боз».
1836 – опублікував перші розділи роману «Посмертні записки Піквікського клубу», що мали великий успіх у читачів. У тому ж році Діккенс одружився з дочкою юриста і журналіста Дж. Хогарта Кейт, з якою він створив велику багатодітну родину (в них було 10 дітей), але так і не випробував подружнього щастя, вони розлучилися 1868.
1837-1841 рр. – Виходять в світ знамениті романи Ч. Діккенса: «Пригоди Олівера Твіста» (1839), «Життя і пригоди Ніколаса Нікльбі» (1839), «Лавка старожитностей» (1840) і ін.
У 1842 письменник здійснив подорож в США, під час якої пережив глибоке розчарування в американській демократії та американському і життя. Ці враження знайшли відображення у романі «Мартін Чезлвит» (1844). Потім з’явився цикл «Різдвяні повісті» (1848), романи «Домбі і син» (1848), «Життя Девіда Копперфілда, розказане ним самим» (1850).
В 1850-ті рр. – були написані романи «Холодний дім» (1853), «Важкі часи» (1854) і «Крихітка Дорріт» (1857). Деякий час Діккенс працював редактором журналу «Домашнє читання», в якому друкував власні твори. Після конфлікту з видавцями він заснував аналогічний журнал «Круглий рік».
З 1858 письменник виступав з публічними читаннями своїх творів. Ці читання стали легендарним явищем європейського культурного життя.
1860-і рр. – Працював над романами «Великі сподівання» (1861), «Наш спільний друг» (1865), «Таємниця Едвіда Друда» (1870, незакінчений).
Ну, вообще-то, средние века вместили в себя огромный отрезок времени, т. е. события человеческой истории с V по ХV век. Это время было наполнено бурными событиями: рождением и гибелью империй, походами завоевателей и народными восстаниями, рождением новых религий и учений. А что касается народов, населявших разные земли в средние века, то, их было множество, вот к примеру:
1. Русь (русы, русины) - народ, давший своё имя первому государству восточных славян - Киевской Руси. 2. Норманны, населявшие Западную Европу. 3. Балты (или балтийские народы) - народы индоевропейского происхождения, носители балтийских языков, населявшие в территории современных балтийских государств. 4. В тропических лесах Центральной Африки жили племена пигмеев, бушменов и другие. Они занимались охотой и собирательством.
Молодёжь и культура, тесно связаны межу собой, так как, молодёжь следуйте культуре, ценит их, учитывайте, и продолжает существовать той или иной культуре, зависит от географического место положение, да и вообще, всей от страны хоть они и тесно связаны, но молодёжь не всегда следует той или иной культуре, а придумывать свою новую, но в будущем необходима будет та же молодёжь, которая продолжать жить этой новой культуре... нельзя сказать, что молодёжь придумла культуру так же, как нельзя сказать, что культуру придумана не молодёжью в целом можно скзать, что молодёжь модернизирует культуру, добавляет туда, что нибудь новое совё, усовершенствует её, отсюда можно скзать, что молодёжь является редактором, каректором и наследником культуры...
Объяснение:
7 лютого 1812 – народився в Лендпорте поблизу Портсмута в сім’ї службовця фінансового управління морського відомства.
З 1817 по 1823 родина Діккенса проживала в місті Четем, де Чарльз почав відвідувати школу. Ці роки він згодом називав найщасливішими у своєму житті. Кінець безтурботному дитинству поклали фінансові неприємності, через які батько був посаджений в боргову в’язницю, а 11-річний Чарльз змушений був кілька місяців відпрацювати на фабриці, що виробляла ваксу.
1824-1826 – роки навчання в приватній школі «Академія Веллінгтон-Хаус».
1827 – вступив на місце молодшого клерка в адвокатську контору.
У 1828 р – влаштувався вільним репортером в судову палату, а в 1832 г. – парламентським кореспондентом.
У 1833 р в щомісячному журналі письменник надрукував свій перший нарис – «Обід на Поплар-Вок», підписаний псевдонімом «Боз».
1836 – опублікував перші розділи роману «Посмертні записки Піквікського клубу», що мали великий успіх у читачів. У тому ж році Діккенс одружився з дочкою юриста і журналіста Дж. Хогарта Кейт, з якою він створив велику багатодітну родину (в них було 10 дітей), але так і не випробував подружнього щастя, вони розлучилися 1868.
1837-1841 рр. – Виходять в світ знамениті романи Ч. Діккенса: «Пригоди Олівера Твіста» (1839), «Життя і пригоди Ніколаса Нікльбі» (1839), «Лавка старожитностей» (1840) і ін.
У 1842 письменник здійснив подорож в США, під час якої пережив глибоке розчарування в американській демократії та американському і життя. Ці враження знайшли відображення у романі «Мартін Чезлвит» (1844). Потім з’явився цикл «Різдвяні повісті» (1848), романи «Домбі і син» (1848), «Життя Девіда Копперфілда, розказане ним самим» (1850).
В 1850-ті рр. – були написані романи «Холодний дім» (1853), «Важкі часи» (1854) і «Крихітка Дорріт» (1857). Деякий час Діккенс працював редактором журналу «Домашнє читання», в якому друкував власні твори. Після конфлікту з видавцями він заснував аналогічний журнал «Круглий рік».
З 1858 письменник виступав з публічними читаннями своїх творів. Ці читання стали легендарним явищем європейського культурного життя.
1860-і рр. – Працював над романами «Великі сподівання» (1861), «Наш спільний друг» (1865), «Таємниця Едвіда Друда» (1870, незакінчений).
9 червня 1870 – помер внаслідок інсульту.