Ғылым адамзат қоғамының ерте дәуірінен, а ң танымдық және өндірістік қажеттілігінің арасы ажырамай тұрған кезеңнен бастау алады. Ежелгі Шығыста (Бабыл, Мысыр, Үндістан, Қытай) болашақ ғылымға негіз болған білімнің алғашқы нышандары қалыптасты. Оның алғышарты ретінде мифологияны атауға болады. Онда алғаш қоршаған орта туралы бүтін, тұтас, жан-жақты танымдық жүйе қалыптастыруға ұмтылыс болды. Бірақ танымның бұл формасы өзінің діни-антро сипатына байланысты нағыз ғылымнан алшақ жатқан еді.Ғылымды қалыптастыру – мифологиялық жүйені сынау мен бұзуды талап етті.Орта ғасырларда ғылымның дамуына Шығыс, араб елдері Орта Азия ғалымдары (әл-Фараби, Әбу Әли ибн Сина, Ибн Рушд, Бируни, Махмұт Қашқари, Жүйнеки, т.б.)
Позитивний вплив ЗМІ
Навколишня наша реальність знаходиться в постійному розвитку: нові знання та навички, нова інформація і нові події кожен день трапляються нам у житті. Але не завжди ми маємо чітке уявлення про ті чи інші області. Тоді на до приходять ЗМІ. Вони висвітлюють різні актуальні суспільні проблеми, тим самим впливаючи на думки і поведінку людей.
Найбільш поширеними інструментами ЗМІ є преса, телебачення, радіо, Інтернет і реклама. ЗМІ, через вплив на суспільство, впливають на кожну людину окремо, формуючи певні емоції та дїї.
Друк (газети, тижневики, журнали, книги) зайняло особливе місце в ЗМІ. Продукція яка вийшла з-під друкарського верстата, несе інформацію у вигляді тексту, малюнків, фотографій та інших зображувальних форм.
Тому в цьому є свої «Плюси».
Є можливість швидкого, візуального ознайомлення з усім «репертуаром» повідомлень, включених в номер або книгу. Завдяки цьому можна скласти загальне враження про зміст випуску. Крім того, у людини є можливість самому аналізувати інформацію.
Можна користуватися можливостями «відкладеного читання», після початкового ознайомлення залишити матеріал для уважного і докладного прочитання в зручний час і в підходящому місці.
Все це можливо тому, що друковані видання легко мати при собі і отримувати інформації в зручний час, не заважаючи оточуючим, і в обставинах, не дозволяють або заважають слухати радіо або дивитися телепередачі (у потязі, метро, автобусі, літаку і т.д.). При цьому читання тексту і сприйняття образотворчого друкованого матеріалу проходить відповідно до бажання, яке встановлює сам читач. Він може звертатися до одного і того ж твору кілька разів, зберігати потрібне, підкреслювати, робити помітки на полях і т.п
Негативний вплив ЗМІ
Завдяки своїй біологічній природі, людина піддається навіюванню, наслідувальності і заразливості. Сама по собі діяльність ЗМІ, що ставить завданням вселити що-небудь суспільству, є негуманною, оскільки люди не можуть контролювати спрямований на них вплив і виявляються безсилими перед подібними навіюваннями.
Одним з негативних впливів є – пропаганда. За багато років вона відпрацювала велику кількість прийомів для маніпулювання суспільною свідомістю, які, дійсно, ефективні і дозволяють впливати на масу певним чином.
У певний момент ЗМІ інформація яка подається, часто є брехнею. Як правило, така інформація подається з різних джерел і западає в підсвідомість людини, використовується в момент прийняття якогось важливого рішення, і коли буде відома правда – мета вже буде досягнута. Таким чином, цей метод досить ефективний.
Метод асоціацій припускає ретельний відбір і спеціальну компоновку понять, що викликають або позитивні, або негативні асоціації, що дозволяє впливати на сприйняття інформації. Оскільки метод заснований на певних асоціаціях, він дозволяє легко вплинути на людину в силу його звичок і переконань.
Говорити про позитивні і негативні риси сучасних ЗМІ можна нескінченно довго. З одного боку це прогресивний метод добування та обробки інформації, з іншого – існує безліч підводних каменів, нюансів і мінусів при роботі зі ЗМІ.
Також, за даними статистики, ми бачимо, що ЗМІ – великі і впливові системи, що знаходяться в постійному розвитку. Вони все частіше і частіше стають бібліотекою знань не тільки для підлітків, але і для всіх людей, які потребують отримання інформації. Під їх впливом з кожним днем додаються тисячі людей.
Объяснение: