По горизонталі: 1. Сигнал рукою - піднята вгору рука велосипедиста означає припинення руху, або (що саме?). 2. Технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в ньому, під дією надмірного тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування однією людиною. Є одним з найефективніших первинних засобів пожежогасіння. 3. Зміна напрямку руху транспортного засобу. 4. В разі нападу, крадіжки, бійки, пограбування, погрози, ДТП слід звертатись до цієї служби. 5. Стадія розвитку пожежі (стійке або розвинуте горіння). 6. Група засобів побутової хімії за рівнем безпеки. 7. До нього можуть призвести удар по газовому балону або його падіння 8. Підвищується під час аварій на атомних станціях. 9. До ураження ним приводить несправність електроприладів 10. Лікарські засоби, вата, бинти, пластирі під дією вологи та прямих сонячних променів стають... (якими?) Їх не можна використовувати 11. Мій дім – моя... (що саме?) 12. Щоб запобігти затопленню помешкання не слід кидати туди сторонні предмети. 13. Комплекс споруд, що включає водозабір, водопровідні насосні станції, станцію очищення води або водопідготовки, водопровідну мережу і резервуари для забезпечення споживачів водою певної якості 14. Речовини, що під дією вогню або високої температури не горять, не плавляться, не тліють, не обвуглюються. 15. Біологічні або хімічні речовини, сполуки, здатні отруювати живі організми. По вертикалі: 1. Клейка медична пов'язка, яка застосовується для закріплення на шкірі невеликих пов'язок. 2. Якщо її забути вимкнути, може статись пожежа. 3. Неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі 4. Захисний головний убір.
5. Роблять видимою людину або транспортний засіб на дорозі так, як вони відбиває світло від фар автомобілів. 6. Його наявність є необхідною умовою для горіння. 7. Відносно безпечний засіб побутової хімії. 4-12 % розчин оцтової кислоти у воді. 8. Процес виведення населення і життєважливих ресурсів першої необхідності з території можливої загрози від катастрофи чи воєнного конфлікту. 9. Набір лікарських засобів інструментів та приладів, які призначені для надання першої медичної до . 10. Речовина, що не має ні кольору, ні запаху. Його витік дуже небезпечний. 11. Запасний вихід. 12. Ним є велосипедист на дорозі, в якості учасника дорожнього руху
Безпека належить до базових людських потреб і є потребою дефіциту. Це означає, що доки людина не почувається безпечно, вона не може належним чином дбати про потреби вищого порядку — соціальні та духовні.
І навпаки, навіть мінімальне відчуття безпеки породжує прагнення до соціальних зв’язків. Задоволення потреб у повазі та визнанні підвищує рівень соціальної безпеки. Адже в такому разі особисті інтереси людини збігаються з інтересами соціального оточення і підтримуються ним.
Найвищою потребою людини є духовний розвиток, що спонукає її дбати не лише про безпеку свою та близьких, а й про безпеку наступних поколінь і всього живого на Землі.
Абсолютна безпека, як і абсолютне здоров’я, є категорією теоретичною, адже ніхто цілковито не захищений від випадкових небезпек, наприклад від імовірності потрапити у ДТП.
Рівень особистої безпеки залежить насамперед від самої людини: як вона вміє передбачати небезпеки й уникати їх, раціонально діяти у небезпечній ситуації, від її характеру й особистих якостей. Наприклад, оптимізм і віра у власні сили допомагають вижити в екстремальній ситуації, а така риса характеру, як поміркованість, — уникати зайвих ризиків. І навпаки, песимізм відбирає сили і надію, а звичка «ходити по краю» перетворює життя на суцільний екстрим.
Однак безпека людини залежить не лише від її поведінки, а й від кількості та сили загроз, що існують у суспільстві. Загалом поведінка людини дає їй змогу лише реалізовувати (чи не реалізовувати) суспільний рівень безпеки.
Безпека належить до базових людських потреб і є потребою дефіциту. Це означає, що доки людина не почувається безпечно, вона не може належним чином дбати про потреби вищого порядку — соціальні та духовні.
І навпаки, навіть мінімальне відчуття безпеки породжує прагнення до соціальних зв’язків. Задоволення потреб у повазі та визнанні підвищує рівень соціальної безпеки. Адже в такому разі особисті інтереси людини збігаються з інтересами соціального оточення і підтримуються ним.
Найвищою потребою людини є духовний розвиток, що спонукає її дбати не лише про безпеку свою та близьких, а й про безпеку наступних поколінь і всього живого на Землі.
Абсолютна безпека, як і абсолютне здоров’я, є категорією теоретичною, адже ніхто цілковито не захищений від випадкових небезпек, наприклад від імовірності потрапити у ДТП.
Рівень особистої безпеки залежить насамперед від самої людини: як вона вміє передбачати небезпеки й уникати їх, раціонально діяти у небезпечній ситуації, від її характеру й особистих якостей. Наприклад, оптимізм і віра у власні сили допомагають вижити в екстремальній ситуації, а така риса характеру, як поміркованість, — уникати зайвих ризиків. І навпаки, песимізм відбирає сили і надію, а звичка «ходити по краю» перетворює життя на суцільний екстрим.
Однак безпека людини залежить не лише від її поведінки, а й від кількості та сили загроз, що існують у суспільстві. Загалом поведінка людини дає їй змогу лише реалізовувати (чи не реалізовувати) суспільний рівень безпеки.
І навпаки, навіть мінімальне відчуття безпеки породжує прагнення до соціальних зв’язків. Задоволення потреб у повазі та визнанні підвищує рівень соціальної безпеки. Адже в такому разі особисті інтереси людини збігаються з інтересами соціального оточення і підтримуються ним.
Найвищою потребою людини є духовний розвиток, що спонукає її дбати не лише про безпеку свою та близьких, а й про безпеку наступних поколінь і всього живого на Землі.
Абсолютна безпека, як і абсолютне здоров’я, є категорією теоретичною, адже ніхто цілковито не захищений від випадкових небезпек, наприклад від імовірності потрапити у ДТП.
Рівень особистої безпеки залежить насамперед від самої людини: як вона вміє передбачати небезпеки й уникати їх, раціонально діяти у небезпечній ситуації, від її характеру й особистих якостей. Наприклад, оптимізм і віра у власні сили допомагають вижити в екстремальній ситуації, а така риса характеру, як поміркованість, — уникати зайвих ризиків. І навпаки, песимізм відбирає сили і надію, а звичка «ходити по краю» перетворює життя на суцільний екстрим.
Однак безпека людини залежить не лише від її поведінки, а й від кількості та сили загроз, що існують у суспільстві. Загалом поведінка людини дає їй змогу лише реалізовувати (чи не реалізовувати) суспільний рівень безпеки.