Ғылым адамзат қоғамының ерте дәуірінен, а ң танымдық және өндірістік қажеттілігінің арасы ажырамай тұрған кезеңнен бастау алады. Ежелгі Шығыста (Бабыл, Мысыр, Үндістан, Қытай) болашақ ғылымға негіз болған білімнің алғашқы нышандары қалыптасты. Оның алғышарты ретінде мифологияны атауға болады. Онда алғаш қоршаған орта туралы бүтін, тұтас, жан-жақты танымдық жүйе қалыптастыруға ұмтылыс болды. Бірақ танымның бұл формасы өзінің діни-антро сипатына байланысты нағыз ғылымнан алшақ жатқан еді.Ғылымды қалыптастыру – мифологиялық жүйені сынау мен бұзуды талап етті.Орта ғасырларда ғылымның дамуына Шығыс, араб елдері Орта Азия ғалымдары (әл-Фараби, Әбу Әли ибн Сина, Ибн Рушд, Бируни, Махмұт Қашқари, Жүйнеки, т.б.)
ответ:Природні фактори у зв’язку з екологічними проблемами шкідливо впливають на здоров’я в наш час, і ці ж природні фактори з давніх часів використовувались нашими предками для зміцнення здоров’я. Відновлення народних методів оздоровлення сприяє вихованню у молоді національної свідомості, духовності, сприяє формуванню здорового життя та зміцненню здоров’я. У результаті виховних дій мільйонів людей впродовж віків сформувався певний педагогічний досвід, який згодом викристалізувався у велику педагогічну мудрість – народну педагогіку. Існуючи у природному середовищі, наші предки бачили не тільки шкідливий, але й оздоровчий вплив природних факторів на здоров’я людини. Багатовікова практика життєдіяльності вилилась у своєрідну українську народну філософію здоров’я, яка в основному опиралась на природні фактори збереження та зміцнення здоров’я. Насамперед, як приклад для наслідування, ще із стародавніх часів було виховання м’язової сили, витривалості, прудкості та гнучкості у підростаючого покоління. Без цих елементів фізичного виховання неможливо було здобувати засоби для життя та оборонятись проти нападників. Ці риси батьки прагнули виховувати у своїх дітей з раннього віку. Такі знання і вміння часто передавались дітям з казками, легендами, бувальщинами, піснями, ритуалами, звичаями.
Объяснение: