У козацьку добу одяг простої людини здебільшого містив ті ж елементи, що і одяг заможної. Суттєва відмінність полягала у якості та орнаменті тканин. Маючи торговельні відносини з цілою низкою країн в Україну завозили французькі, турецькі, перські тканини. У домашніх умовах виготовляли тканини з льону, вовни та бавовни. Міський одяг звичайних громадян — ремісників, дрібних торговців, обслуги, які зазвичай були вихідцями із сільської місцевості, продовжував залишатися близьким до сільського, хоча і втрачав місцеву специфіку. Як i в селі, комплекс одягу містян включав сорочку i штани або сорочку i спідницю. Поверх сорочки чоловіки одягали чумарку, жупан, кунтуш. Різноманітним був верхній жіночий одяг — кунтуші, жупани, свитки, каптани. Необхідним складовим елементом одягу було покриття голови, яке у жінок ще й вважалося своєрідним символом сімейного статусу.
Объяснение:
Польза разведения лошадей казахским народом:
В хозяйстве – лошадь была транспортным средством, можно было использовать лошадь для вспашки, лошадь давала кумыс
В торговле - лошадь продавали на шкуру, мясо или как транспортное средство
В военном деле – опять же транспорт и если воин на коне, то он уже сильнее, чем воин без коня + он вооружен и гораздо сильнее противника
В традициях и обычаях – лошадь использовалась еще монголами, лошадей разводили, они издавна обеспечивали народ всем от пищи до одежды, были верными друзьями и соратниками в войнах.
Особенности хозяйственной жизни кочевника:
скотоводство (коровы,лошади и т.д.)
земледелия
ремесло
торговля
Объяснение:
Объяснение: На Украине были плодородные земли, так как там было теплый климат, который хорош для земледелия.