1) Солнце
Находится посередине солнечной системы
без солнца мы бы замёрзли, солнца нас греет идёт свет необходимый для фотосинтеза растений.
2) Меркурий
Ближайшая к солнцу планета
На Землю влияние не оказывает(ОЧЕНЬ редко на солнце может быть маленькая точка это меркурий. Разве что такое влияние)
3)Венера
2-ая по счёту планета
Просто планета как планета
Влияние как и меркурий
4)Земля
3-ая по счёту планета
Единственная планета в Солнечной системе на которой есть жизнь(есть еще энцелада но проверить мы это не можем пока-что)
Влияние Земли на Землю))
5)Марс
4-ая по счёту планета
планета меньше земли больше сказать то и нечего(Кроме того что Илон на своём Space-X скоро туда полетит))
Влияние: Мотивация людей делать ракеты?)
6)Юпитер
5-ая по счёту планета
Ничего не обычного просто планета
Никакое
7)Сатурн
6-ая по счёту планета
Ничего не обычного просто планета
Никакое
8)Уран
7-ая по счёту планета
Ничего не обычного просто планета
Никакое
9)Нептун
8-ая по счёту планета
Ничего не обычного просто планета
Никакое
Встановити 100% безпеку харчових продуктів науково неможливо. Втім, аргументувати безпечність генетично-модифікованої їжі тільки на принципі Argumentum ad Ignorantiam було б помилково. Тому генетично-модифіковані продукти проходять докладні аналізи, що базуються на сучасних наукових знаннях.
Одним з можливих ризиків вживання генетично модифікованої їжі розглядається її потенційна алергенність. Коли новий ген вбудовують в геном рослини, то кінцевим результатом є синтез в рослині нового білка, який може бути новим в дієті. Через це ми не можемо визначити алергенність продукту, базуючись на минулому досвіді. Теоретично, кожний протеїн може потенційно бути тригером алергійної реакції, якщо на його поверхні є специфічні місця зв'язку до IgE антитіл. Антитіла, які специфічні для конкретного антигену, виробляються в організмі індивідууму, чутливого до алергену. Чутливість до алергенів часто залежить від генетичної схильності. Розрахування алергійного потенціалу не можна зробити зі 100%-ною впевненістю. Нові потенційні алергени формуються також у сортах конвенційної селекції, але відслідкувати подібні алергени дуже важко, крім того, процедура допуску конвенційних сортів аналізу на алергенність не передбачається.Окремі продукти генів, що переносяться в організм генно-інженерними методами, можуть демонструвати токсичні властивості. В 1999 році опублікована стаття Арпада Пуштаї (Árpád Pusztai) щодо токсичності генно-модифікованої картоплі для щурів. В картоплю було вбудовано ген лектину з підсніжника з метою підвищити стійкість картоплі до нематод. Згодовування картоплі щурам продемонструвало токсичний ефект генно-модифікованого сорту[34]. Опублікуванню даних передував гучний скандал, оскільки результати були представлені до експертної оцінки науковцями. Запропоноване Пуштаї пояснення, що менше лектин, а скоріш б перенесення гену, викликав токсичний ефект, не підтримане більшістю науковців, оскільки даних, представлених у статті, недостатньо для формулювання саме таких висновків. Розробка трансгенної картоплі з геном лектину припинена.
Однією з проблем, пов'язаних з трансгенними рослинами є потенційний вплив на ряд екосистем.
Объяснение:
