Я гордо можу заявити, що я громадянин вільної і незалежної держави – України. Моя країна має тисячолітні традиції і багатовікову історію і ще зовсім нещодавно була складовою частиною могутньої держави – Радянського Союзу. Можна довго сперечатися стосовно того, наскільки краще або гірше стало жити після отримання Україною незалежності, проте я стовідсотково впевнений – я щасливий, що живу у країні, яка, можливо не така уже й велика та могутня, проте не підкорюється іншим. Державність моєї країни зароджувалася століттями. Я гордий, що можу назвати своїми далекими предками мешканців величної Київської Русі та самобутньої Запорізької Січі. На сьогоднішній день державність України ще зовсім молода, проте її підтримують серця мільйонів її синів та дочок, до яких я маю щастя також належати. Саме вони є тією рушійною силою, що спрямовує нашу державу вперед. Нова країна потребує і нових громадян: свідомих, освічених, активних, тих, які мають свою точку зору і не бояться її відстоювати, тих, які можуть вистояти під тиском будь-яких умов, проте не втратити своєї щирості і людяності. Громадяни України – це людина, яка керується такими загальнолюдськими моральними законами як гідність, толерантність, правдивість, працелюбність, повага до інших та самого себе. Як громадянин демократичної країни, я розумію, що повинен вільно орієнтуватися в своїх громадянських правах та обов’язках, знати історію своєї країни, намагатися зрозуміти суспільство та його особливості. Важливою характеристикою громадянами є його активність, ініціативність та дієвість, адже країна розвивається лише тоді, коли до розвитку прагне кожен її громадян. Україна – це наш дім, тому саме ми повинні дбати про його чистоту та порядок; дбати про те, щоб кожен почував себе захищеним та почутим.
Россия. При упоминании этого слова перед моими глазами встает все самое важное, самое красивое, самое дорогое сердцу: прекрасная природа, самобытные города — жемчужины и, конечно, люди — наша гордость, люди, чьи дела и подвиги прославили Россию, вознесли ее ближе к небу, ближе к Богу, ближе ко всему самому замечательному и светлому. От мест, связанных с ними, веет добротой, сердечностью, одухотворенностью, чем-то истинно русским. И порой возникает непреодолимое желание увидеть наши родные, неповторимые красоты, соприкоснуться с лубяной бревенчатой Русью, с ее великим Путешествуя по России, путешествуешь во времени. Наложение эпох очень тесное, и каждая эпоха чем-то завораживает, манит. Находясь в одном-единственном городе, можно одновременно находиться и в современном мире, и во временах Александра Невского, Ивана Грозного, Петра Великого. И поэтому все увиденное в нашей стране не может не оставить отпечатка в душе, особенно в русской. Путешествие по России незабываемо. Я же хочу поделиться тем, что меня переполняет, а именно гордостью за нашу могучую и великую Родину, хотя пусть она и ушла в Конечно же путешествие по России начинается со старинной Москвы, с ее сердца — Красной площади, храма Василия Блаженного, Кремля. Проходя по Соборной площади мимо колокольни Ивана Великого, Архангельского собора, усыпальницы русских князей и царей, чувствуешь, как что-то неизведанное, жуткое и в то же время страшно интересное надвигается на тебя, полностью охватывает. Как чудесен этот плен!
Старинный русский город — Архангельск, который расположен на берегах главной реки европейского севера — Северной Двины при ее впадении в Белое море. Отсюда начинается Северный морской путь соединяющий европейскую часть России с Дальним Востоком. Архангельск это земля первых русских мореходов, родина величайшего русского ученого Михаила Ломоносова, город северной культуры и традиций. Кандалакшский Государственный природный заповедник. Путешествие даже в небольшой его части или по островам Кандалакшского залива станет незабываемым. Необыкновенная красота этого северного края притягивает своей непосредственностью и простотой.
Я гордо можу заявити, що я громадянин вільної і незалежної держави – України. Моя країна має тисячолітні традиції і багатовікову історію і ще зовсім нещодавно була складовою частиною могутньої держави – Радянського Союзу. Можна довго сперечатися стосовно того, наскільки краще або гірше стало жити після отримання Україною незалежності, проте я стовідсотково впевнений – я щасливий, що живу у країні, яка, можливо не така уже й велика та могутня, проте не підкорюється іншим. Державність моєї країни зароджувалася століттями. Я гордий, що можу назвати своїми далекими предками мешканців величної Київської Русі та самобутньої Запорізької Січі. На сьогоднішній день державність України ще зовсім молода, проте її підтримують серця мільйонів її синів та дочок, до яких я маю щастя також належати. Саме вони є тією рушійною силою, що спрямовує нашу державу вперед. Нова країна потребує і нових громадян: свідомих, освічених, активних, тих, які мають свою точку зору і не бояться її відстоювати, тих, які можуть вистояти під тиском будь-яких умов, проте не втратити своєї щирості і людяності. Громадяни України – це людина, яка керується такими загальнолюдськими моральними законами як гідність, толерантність, правдивість, працелюбність, повага до інших та самого себе. Як громадянин демократичної країни, я розумію, що повинен вільно орієнтуватися в своїх громадянських правах та обов’язках, знати історію своєї країни, намагатися зрозуміти суспільство та його особливості. Важливою характеристикою громадянами є його активність, ініціативність та дієвість, адже країна розвивається лише тоді, коли до розвитку прагне кожен її громадян. Україна – це наш дім, тому саме ми повинні дбати про його чистоту та порядок; дбати про те, щоб кожен почував себе захищеним та почутим.
Объяснение: