ответ:
год: между 7-4 до нашей эры
в библии точная дата рождения иисуса христа не указана. однако священное писание сообщает о факте рождения христа, о месте его рождения, а также о природе и обстоятельствах его рождения (ев. от матфея 1-я и 2-я главы, ев. от луки 2-я глава) . так, например, библия повествует о том, что иисус родился во время правления ирода великого (матфея 2: 1). документы свидетельствуют, что царь ирод умер в 4-м году до нашей эры. стало быть, иисус должен был родиться до 4-го года нашей эры.
также в библии говорится о переписи населения, которая происходила в израиле во дни рождения иисуса христа. по закону, каждый человек должен был вернуться в город своих предков для прохождения переписи населения. вот почему иосиф и мария оказались в вифлееме, и вот почему иисус родился в этом городе (ев. от луки 2: 1-7).
согласно писанию, перепись населения, на которую ссылается библия, проводилась «в правление квириния сириею» . основываясь на записях о времени проведения данной переписи населения, можно предположить, что иисус родился в 5-м или 6-м году до нашей эры.
принято считать, что с рождением иисуса христа началась новая эра, которая называется «наша эра» . каким же образом получилось, что на самом деле иисус родился за несколько лет до наступления нашей эры? дело в том, что календарь был изобретением римского монаха дионисия в 526-м году нашей эры. год спустя после введения календаря обнаружилось, что он содержит ошибку в несколько лет. но исправлять эту ошибку было уже поздно.
месяц: (весна или осень)
большинство богословов считает, что иисус родился либо весной (в марте) , либо осенью (в сентябре) , но никак ни в декабре или январе. и вот почему: согласно писанию, пастухи находились в полях всю ночь: «в той стране были на поле пастухи, которые содержали ночную стражу у стада своего» (ев. от луки 2: 8).
именно им явился ангел с радостной вестью о рождении спасителя: «вдруг предстал им ангел господень, и слава господня осияла их; и убоялись страхом великим. и сказал им ангел: не бойтесь; я возвещаю вам великую радость, которая будет всем людям: ибо ныне родился вам в городе давидовом спаситель, который есть христос господь; и вот вам знак: вы найдёте младенца в пеленах, лежащего в яслях» (ев. от луки 2: 9-12).
декабрь является одним из самых прохладных месяцев в израиле. в декабре пастухи не оставляют стада на полях на всю ночь. вот почему рождение иисуса христа не могло произойти в декабре.
объяснение:
gjnj
1.Лісостепова зона займає 34% території України. Південна межа її проходить на північ від Великої Михайлівки, Ширяєвого, через Первомайськ, поблизу Новоукраїнки, Кіровограда, Олександрії, вздовж р. Ворскла до Кобеляків, через Красно-град, Балаклею, вздовж р. Оскіл до кордону з Росією.Лісостепова зона України простягається від Передкарпаття до західних відрогів Середньоросійської височини майже на 1 100 км.
2.Різноманітність ландшафтів залежить від контрастів рельєфу, складу покривних порід, історії розвитку території. Тут знаходяться Волинська, Подільська та Придніпровська височини, Придніпровська низовина, західні відроги Середньоросійської височини. Всі вони дуже розчленовані. Коливання висот місцевості зумовлюють властиву для Лісостепу вертикальну зміну ландшафтів.
3.Лісостепову зону перетинають річки басейнів Дніпра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, Дністра.
4.Середні температури липня на північному заході становлять +18°С, на півдні +22°С; січня -5 -8°С, найнижчі температури зареєстровано на сході -36°С. Тривалість періоду з середньодобовими температурами від +5 до +15°С становить на заході 100-110 днів, на лівобережжі Дніпра – 80-90 днів. Безморозний період триває на заході 190-180, на сході - 160-150 днів. Річна сума опадів на заході зони 550-750, на сході - 450 мм, а випаровуваність відповідно 550 і 750 мм. Найбільше опадів (65-75%) буває влітку. Коефіцієнт зволоження (відношення суми опадів до випаровуваності) змінюється від 2,8 (Львів), 2,0 (Хмельницький) до 1,4-1,2 на півдні. Співвідношення тепла і вологи в лісостеповій зоні сприятливе для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур. Внаслідок чергування вологих і посушливих років ігаються нестійкість зволоження, зростання посушливості в східному напрямі.
5.Поширеними ґрунтами в Лісостепу є мало- і середньо-гумусні типові чорноземи, опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти, сірі та ясно-сірі лісові ґрунти. На терасах Дніпра трапляються солонцюваті ґрунти, солонці та солончаки, в річкових долинах - лучні, дернові та болотні ґрунти.Чорноземи сформувались на вододільних поверхнях центральної і південної частин Придніпровської височини, на лівобережній терасовій низовинній рівнині. Типові мало-гумусні чорноземи мають потужність до 130 см, вміст гумусу становить 4-5%. Опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти сформувались на правобережжі Дніпра по краях типових чорноземів, на Придніпровській низовині - на розчленованих правобережжях приток Дніпра; вони містять 3-6% гумусу. Сірі і світло-сірі лісові ґрунти розвинуті на Волинській і Подільській височинах, вершинних поверхнях Придніпровської височини, вздовж берегів річок Псла, Ворскли та ін. На давніх терасах, у широких зниженнях сформувались лучно-чорноземні ґрунти, в заплавах річок - лучні, дернові та болотні ґрунти. Однак загальна заболоченість зони незначна - 1,6%.
6.Природна рослинність представлена залишками остепнених луків і степів, дубових і дубово-грабових масивів, а на Лівобережжі - дубово-кленових лісів. Первісних степів і лісів збереглося мало. Сучасна середня лісистість становить 12,5%. З дерев найпоширеніший дуб (43% лісопокритої площі). Крім того, є граб, бук, сосна, вільха, береза. Великі площі зайняті дібровами з багатоярусною структурою: деревний ярус складають дуб звичайний, граб звичайний, в'яз, липа серцелиста, груша звичайна.В чагарниковому ярусі ростуть берест, клен бородавчатий і європейський, шипшина тощо; у трав'яному - копитень, папороть, осока та ін. Лучні степи і остепнені луки збереглись у заповіднику Михайлівська Цілина. Лучна і болотна рослинність поширена переважно в долинах річок. Розораність лісостепової зони становить 75-85%. У фауні представлені як лісові, так і степові види тварин.
7.У фауні представлені як лісові, так і степові види тварин.
1) Воздушное питание - растения при устьиц и чечевичек поглащает углекисляй газ ( и солнечный свет - фотосинтез) .
2) Почвенное питание - всасывание корнем воды и минеральных веществ