Дніпро́вська ГЕС, ДніпроГÉС — п'ятий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Розташована у Дніпровському районі міста Запоріжжя. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище. У 1930-ті роки відома під назвою Дніпрельстан (скорочення від «Дніпровська електростанція»).
Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато у 1927 році, в рамках програми індустріалізації СРСР.Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів.
Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 року, а вже 1939 року стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт. 8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «General Electric», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».
Технічний нагляд за веденням будівництва здійснював полковник Г'ю Лінкольн Купер інженерного корпусу Сполучених Штатів. Він був головним інженером-консультантом проекту на за радянського уряду.
18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС[4]. Унаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 135 або 165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, які опинились у береговій зоні. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються цифрами від 20 тисяч[5] до 80 -120 тисяч осіб[6]. Проте німецькій армії це ніяк не зашкодило. Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.
Когда я впервые был в музее,мне было очень интересно осмотреть достопримечательности и очень интересные вещи тех времен.Сначала мне не очень сильно хотелось идти в музей.Видимо просто привык к кинотеатрам,клубам и другим развлекательным центрам.Когда я вошел в музей,вступил на порог,меня посетило странное чувство.Резкий интерес охватил меня.Какие-то интересные,необычные вещи,которые я никогда не видел оказались прямо перед моими глазами.Я очень быстро все разглядывал,не мог насмотреться,было оченьинтересно.Конечно же там был человек,который все объяснял,рассказывал историю этого предмета,где и как он использовался,но мне было не до этого,я отошел от своей группы с кем я ходил в этот музей. Увидев настолько интересные экспонаты,я ходил кругами,пытаясь запечатлить все это в памяти. К сожалению скоро все стали собираться,экскурсия подходила к концу. Ненасмотревшись на экспонаты,но с радостным лицом,что все таки удалось посмотреть и запечатлить надолго то,что никогда не видел я ушел. Я очень долго вспоминал те минуты,что я провел в этом интересном месте.У меня сразу же изменилось отношение ко всему,я стал чаще посещать театры,музейные выставки.Вообщем стал приобщаться к искусству.Начал свое духовное развитие,что в человеке должно быть прежде всего.теперь я стал духовно-развитым человеком.Вот так и запомнилась мне эта экскурсия,благодаря которой я приобщился к искусству.
дмитрий иванович донской
Объяснение:
вот так вот как то вроде не то