Видобуток корисних копалин та екологічні проблеми пов’язані з цим. Реферат
Людство повинно усвідомити, що воно внаслідок еволюції та безперервного розвитку стало наймогутнішим посилювачем і прискорювачем не лише суспільних, а й природних процесів, головним трансформатором останніх
На сучасному етапі розвитку цивілізації, особливо після того, як значною мірою відвернута реальна загроза ядерної катастрофи у зв'язку з відсутністю відкритого протистояння двох антагоністичних суспільних систем, надзвичайно гострою стала проблема ресурсо-екологічної безпеки існування людства.
При цьому зазначена проблема, на нашу думку, не може бути вирішена як за до силових методів, так і односторонніх дій будь-якої країни, оскільки сьогодні мають місце тісна ресурсо-екологічна взаємозалежність усіх держав світу та тотальний, всезростаючий транскордонний антропотехногенний вплив на біосферу Землі в цілому.
Магістральний напрям і головний метод підвищення рівня ресурсо-екологічної безпеки життєдіяльності нинішнього й наступних поколінь полягає у радикальній перебудові взаємовідносин між людиною і природою на основі переходу всіх без винятку країн на модель сталого, еколого-зрівноваженого та еколого-безпечного соціально-економічного розвитку, цілеспрямованої екологізації міжнародного економічного і науково-технічного співробітництва, надання пріоритету ресурсо-екологічним чинникам при розв'язанні політичних, національних та інших проблем сучасності.
З цією метою до вирішення окресленої проблематики повинні якнайактивніше підключатися не лише вчені, здебільшого екологи та біологи, а й економісти, політики і фахівці різних галузей промисловості та аграрного виробництва, діяльність яких пов'язана з масштабним використанням природних ресурсів і завдає великої шкоди всім складовим елементам довкілля та біосфері загалом.
1) Разрушение озонового слоя атмосферы Земли и потепление климата в результате загрязнения воздушного бассейна. 2) Затопление огромных прибрежных территорий и таянием полярных льдов из-за потепления климата Земли. 3) Большой вред воздушному бассейну Земли наносят выхлопы автомобилей. 4) Загрязнение водоёмов стоками промышленных отходов и канализационными стоками. 5) Строительство гидроэлектростанций в низменных районах, которое привело к затоплению самых плодородных земель. 6) Огромный вред окружающей среде от использования минеральных удобрений и средств от вредителей растений. 7) Опасность радиационного загрязнения окружающей среды.
Ель Шренка. Это величественное хвойное дерево, которое достигает в высоту до 60 м, а диаметр ствола — до 2-х м. Имеет зеленые или фиолетовые шишки. В Казахстане этот вид встречается в высокогорных районах. Ель относится к категории ценных пород деревьев, поэтому ее нещадно рубили для хозяйственных нужд. Миндаль степной .Это растение давно стало объектом селекции и промышленного производства. Его окультуренную разновидность встретишь во многих садах. Однако в дикой природе миндальные кусты с нежными розовыми цветками — явление исключительное. Ясень согдийский. Эти растения Красной книги Казахстана — представители реликтовых лесов, когда-то росших на территории Казахстана. Относится вид к семейству масличных деревьев. В высоту ясень достигает 25 м, а обхват ствола составляет в диаметре полтора метра. По версии ученых, согдийскому ясеню более 25 млн лет. Этот вид пережил ледниковый период, а вот из-за деятельности современного человека практически исчез. Чтобы полюбоваться на согдийский ясень, отправляйтесь в рощу на берегу реки Чарын. Можно мой ответ лучшим отметить
Видобуток корисних копалин та екологічні проблеми пов’язані з цим. Реферат
Людство повинно усвідомити, що воно внаслідок еволюції та безперервного розвитку стало наймогутнішим посилювачем і прискорювачем не лише суспільних, а й природних процесів, головним трансформатором останніх
На сучасному етапі розвитку цивілізації, особливо після того, як значною мірою відвернута реальна загроза ядерної катастрофи у зв'язку з відсутністю відкритого протистояння двох антагоністичних суспільних систем, надзвичайно гострою стала проблема ресурсо-екологічної безпеки існування людства.
При цьому зазначена проблема, на нашу думку, не може бути вирішена як за до силових методів, так і односторонніх дій будь-якої країни, оскільки сьогодні мають місце тісна ресурсо-екологічна взаємозалежність усіх держав світу та тотальний, всезростаючий транскордонний антропотехногенний вплив на біосферу Землі в цілому.
Магістральний напрям і головний метод підвищення рівня ресурсо-екологічної безпеки життєдіяльності нинішнього й наступних поколінь полягає у радикальній перебудові взаємовідносин між людиною і природою на основі переходу всіх без винятку країн на модель сталого, еколого-зрівноваженого та еколого-безпечного соціально-економічного розвитку, цілеспрямованої екологізації міжнародного економічного і науково-технічного співробітництва, надання пріоритету ресурсо-екологічним чинникам при розв'язанні політичних, національних та інших проблем сучасності.
З цією метою до вирішення окресленої проблематики повинні якнайактивніше підключатися не лише вчені, здебільшого екологи та біологи, а й економісти, політики і фахівці різних галузей промисловості та аграрного виробництва, діяльність яких пов'язана з масштабним використанням природних ресурсів і завдає великої шкоди всім складовим елементам довкілля та біосфері загалом.