Санкт-Петергбург и его окрестности расположены в южной подзоне тайги. В естественных условиях здесь господствовали хвойные леса на почвах подзолистого типа. В зависимости от состава поверхностных отложений и другие.нированности территории почвы и растительность отличаются значительным разнообразием. Для дренированных суглинистых участков характерны еловые (из ели европейской) зеленомошные (черничники, кисличники, иногда с участием дубравных трав) леса на сильноподзолистых почвах. По мере ухудшения естественного дренажа они переходят в заболоченные долгомошные (с кукушкиным льном) ельники и сфагновые сосняки на торфянисто-подзолисто-глеевых и торфяно-глеевых почвах. На песчаных разностях подзолистых почв господствуют леса из сосны обыкновенной. На самых сухих возвышенных участках — сосняки лишайниковые, на менее сухих — брусничные, а также черничные, переходящие по мере усиления застоя влаги в заболоченные сфагновые сосняки. Значительная доля площади города была занята болотами разных типов, большая часть верховыми. По характеру почвенно-растительного покрова резко выделяется Ижорская возвышенность (Ордовикское плато), где благодаря обогащённости материнской породы известью образовались плодородные почвы — дерново-карбонатные, на которых произрастали широколиственно-еловые леса с участием дуба, вяза, липы и др.
Освоение территории Петербурга положило начало коренному изменению почвенно-растительного покрова города; созданы искусственные зелёные насаждения с участием многих экзотических видов. Сильно преобразованные остатки естественной растительности сохранились в некоторых городских парках (Сосновка, парк Челюскинцев, Шуваловский и др.). Вне города почвы и растительность также подверглись изменению. Обширные лесные площади замещены полями, лугами, плодовыми насаждениями; почвы мелиорированы и окультурены.
Життя людини без емоцій неможливе. Людина не тільки сприймає навколишній світ, але й впливає на нього. До всіх предметів та явищ у неї є певне ставлення, яке виявляється у емоціях. Читаючи книгу, слухаючи музику, відповідаючи урок або спілкуючись із друзями, люди переживають радість, сум. Піднесення, засмученість. Якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини, то в неї виникають позитивні емоції (щастя, радість, впевненість. Захоплення, задоволення тощо), які спонукають людину до діяльності й досягнення корисного результату. Позитивні емоції зумовлюють розширення кровоносних судин, підвищення інтенсивності енергетичного обміну, температуру тіла, розумової та фізичної працездатності.
Вчені з Каліфорнійського університету Ріверсайд (США) стверджують, що ключ до успіху – це щастя. Щасливі люди частіше пробують щось нове і кидають виклик долі, краще справляються зі стресом, у них міцніше здоров’я, вони довше живуть. Відчуття щастя дозволяє людям бути більш товариськими і щедрими, досягати успіхів у навчанні, заробляти більше грошей, мати сильнішу імунну систему.
У сучасній круговерті людині важко стримувати свої емоції. Досвідчені психологи свідчать, що процес пригнічення власних емоцій виснажує психічну енергію, знижує життєстійкість особистості, здатність бути щасливим. Ще давній філософ Спіноза звернув увагу на те, що емоції «…збільшують або зменшують здатність самого тіла до дії». Саме позитивні емоції спонукають людину до діяльності й досягнення корисного результату.
Негативні емоції (страх, злість, смуток, жах, незадоволення, недовірливість, розпач, зневіра тощо) не кращим чином впливають не тільки на відносини з оточуючими і власний настрій, а й на здоров’я людини. Вони виникають при дефіциті інформації та невдачах. В організмі людини все взаємопов’язано: чим більше негативних емоцій, тим більше проблем зі здоров’ям. Хвороба розвивається на основі незадоволеності людини своїми вчинками, діями та активізує у свідомості негативні психічні процеси. Дуже часто погіршення здоров’я активізує у свідомості негативні психічні процеси. Дуже часто погіршення здоров’я настає через поганий настрій, спричинений негативними емоціями, як наслідок, настає депресія.
Депресія (від лат. Depression – пригнічення) – психічний розлад, що зазвичай виникає після негативних подій у житті людини, але часто розвивається без будь-якої причини. За наявності депрес ігається: пригнічений настрій упродовж тривалого періоду, що не залежить від обставин ігається втрата задоволення від раніше приємної діяльності, песимізм, занижена самооцінка, порушення сну, швидка втомлюваність, почуття провини. Депресія погіршує якість життя людини, негативно впливає на взаємини з близькими людьми, колегами, знижує ефективність навчання та працездатність людини. У цей час необхідно уникати самотності, більше спілкуватися з приємними людьми, займатися фізичними вправами, спортом. Наукою доведено, що фізичні вправи утворюють гормон радості. Найкращим відновлення психічних і духовних сил є відпочинок на природі. Спілкування з природою надає людині сил та повертає втрачену гармонію.
Психологи вважають. Що душевне здоров’я людини залежить не стільки від подій, що відбуваються у нашому житті, скільки від реакції на них. Саме тому кожному з нас необхідно навчитись керувати власним емоційним станом. Лише позитивний підхід до вирішення життєвих проблем, уміння виявити свої відчуття, дбайливе відношення до всіх, хто нас оточує – рецепт гарного самопочуття.
Объяснение: