Л. А. Авилова начала заниматься литературной деятельностью в конце 1880-х годов. С 1890 года ее рассказы регулярно публиковались в столичных изданиях - «Петербургской газете», «Русских ведомостях», «Ниве».
В 1896 году вышел в свет сборник Л. А. Авиловой «Счастливец и другие рассказы». В 1898 году в журнале «Русское богатство» была опубликована ее повесть «Наследники», встретившая одобрения критики и писательской общественности, в частности И. А. Бунина. Многие рассказы писательницы хвалил Л. Н. Толстой. В 1901 году журнал «Вестник Европы» опубликовал ее повесть «Обман», в которой чувствовались отголоски модных в то время декадентских настроений.
В 1907 году Л. А. Авилова переехала с семьей в Москву. В последующие годы вышли в свет ее книги «Власть и другие рассказы» (1906), «Сын. Рассказ» (1910), «Первое горе и другие рассказы» (1913), «Образ человеческий» (1914), «Пышная жизнь. Камардин» (1918).
В 1914 году Л. А. Авилова была принята в члены Общества любителей российской словесности при Московском университете. В 1918 году она стала членом Всероссийского союза писателей.Русская писательница и мемуаристка.Лидия Алексеевна Авилова (Страхова) родилась 3 (15) июня 1864 года (по другим данным – 27 мая (8 июня) 1865 года) в усадьбе Клекотки Епифанского уезда Тульской губернии (ныне в Скопинском районе Рязанской области) в семье отставного поручика Алексея Федоровича Страхова (1812-1875). Детство и юность Л. А. Старховой в Москве, здесь в 1882 году она окончила женскую гимн В 1922-1924 годах Л. А. Авилова жила в Чехословакии, ухаживая за больной дочерью. В 1924 году вместе с ней вернулась в СССР.
Послереволюционный период творчества Л. А. Авиловой был посвящен преимущественно мемуарам. В 1929 году она была избрана почетным членом «Общества А. П. Чехова и его эпохи». В 1940 году писательница закончила работу над своими воспоминаниями об А. П. Чехове, которые увидели свет уже после ее смерти.
Технологія вирощуванняОбробіток грунтуКомплекс технологічних операцій в межах обробітку ґрунту складається з основного та передпосівного обробітку та догляду, а також передбачає глибоке розпушування орного шару, створення сприятливого водно-повітряного режиму, знищення бур'янів, нагромадження і збереження вологи, оптимізацію поживного режиму ґрунту, забезпечення добрих умов для діяльності мікроорганізмів. З метою вільного та безперешкодного формування кореневої системи та бульб, оптимальною вважається об’ємна маса орного шару на суглинкових ґрунтах 1,2 г/см3, на піщаних 1,3-1,4 г/см3.2.1. Основний обробіток ґрунту За умов дотримання вимог ротації у сівозміні, після стерньових попередників, не пізніш ніж через 3-4 дні після збирання, проводять лущіння стерні. На полях забур’янених коренепаростковими бур'янами (осот, молочай, берізка польова) перше дискування проводять на глибину 6-8 см (ЛДГ-10, ЛДГ-15), друге – у період утворення розеток цих бур'янів на глибину 10-12 см з використанням полицевих лущильників ППЛ-5-25, ППЛ-10-25. Після появи сходів бур'янів проводять оранку на глибину 28-30 см плугом з передплужниками (ШШ-5-35; ПЛН-6-35).За наявності кореневищнихбур'янів (пирій, свинорий, гострець) друге-третє лущення проводять на глибину залягання кореневищ (не менше 10-12 см) дисковими боронами (БДТ-3, БДТ-7, БД-10Б). В кінці вересня – на початку жовтня після чергового відростання бур'янів (фаза розетки у коренепаросткових і фаза "шилець" в пирію), бур'яни глибоко заорюють. Обробіток чорноземних ґрунтів зони Лісостепу має свої особливості. Рекомендований прийом обробітку ґрунту – зяблева оранка. Як правило, навесні такі ґрунти дозрівають повільно, що затягує строки їх підготовки і садіння картоплі. Крім того, обробіток "неспілого" ґрунту призводить до різкого погіршення його фізичних властивостей, утворення брил і грудок, що унеможливлює застосування спеціальної техніки при збиранні. Щоб уникнути цього, за умов господарювання на чорноземних ґрунтах Лісостепу всі операції з внесення добрив і підготовки ґрунту потрібно проводити з осені. У цій зоні особливо велике значення має нагромадження та збереження вологи в ґрунті, тому зяблева оранка є обов’язковим агротехнічним прийомом. На таких ґрунтах нарізання гребенів проводять восени.На Поліссі оброблені восени дерново-підзолисті ґрунти часто запливають. При внесенні восени гною або компостів на запливаючих ґрунтах його звичайно придисковують. Якщо восени гній не вносили, часто обмежуються дворазовим лущенням і переносять дальший обробіток ґрунту на весну.Оскільки ґрунти у Лісостеповій і Степовій зонах мають більш важкий механічний склад і навесні досягають фізичної спілості повільно, а весняна оранка їх здебільшого спричинює утворення брил, її тут не проводять.2.2. Передпосадковий обробіток ґрунту Передпосадковий обробіток ґрунту під картоплю полягає у проведенні суцільної культивації та фрезерування на глибину 5-6 см. На важких запливаючих ґрунтах слід проводити глибокий передпосадковий обробіток. Якщо органічні добрива під цю культуру внесли восени, то навесні ґрунт обробляють на глибину 12-14 см лемішними лущильниками без полиць або протиерозійними культиваторами КПЗ-3,8.На дуже ущільнених вологих ґрунтах проводять глибоке розпушування на 16-18 см чизель-культиваторами (ЧКУ-4). Це прискорює прогрівання ґрунту, сприяє уникненню зайвої вологості, підсилює мікробіологічні процеси в ґрунті й поліпшує умови живлення рослин. У Лісостепу площі під картоплю, де не були нарізані гребені, обробляють фрезами КФГ-3,6 на глибину 14-15 см.
