Компьютеров тогда не было, поэтому все учебные работы, плакаты и стенгазеты писали от руки. Чтобы подготовить доклад на какую-то тему, написать сочинение или реферат, ученики подолгу работали в читальном зале в библиотеке, приносили домой книги и энциклопедии.
После уроков наши родители читали книги гуляли во дворе, ходили друг к другу в гости, посещали кружки и секции в Домах пионеров. Летом они ездили в пионерские лагеря, где занимались спортом, ходили в походы, купались в речке.
В школе многое учили делать своими руками. Девочки учились шить и готовить, мальчики строгали, выпиливали, мастерили, учились ремонтировать мебель и технику.
Конечно, многое изменилось с тех пор, когда ваши родители были школьниками. Давайте расскажем о школьной жизни наших мам и пап, бабушек и дедушек.
Объяснение:
Ми рідко замислюємося над тим, яке значення в нашому житті має колір. Звичка бачити небо - синім, траву - зеленою, а кров - червоної така сильна, що інших сполучень ми не можемо собі уявити. Кольори – це невід’ємна частина нашого життя. Життя повне тоді, коли воно наповнене фарбами, кольорами та відтінками. Починаючи з найдавніших часів колір був сильною, але все ж невловимою силою, що визначає поведінку людини. Проведено велику кількість дослідів, написано багато статей і все-таки, до цих пір, колір - це явище загадкове. На даний момент добре відомо, що оточуючі нас кольори є одними з найважливіших факторів встановлення суспільства.
В сучасному, швидкоплинному, урбанізованому світі з величезним потоком інформації, критичним є показник самогубств та депресій, має місце загострення соціальних суперечностей, які обумовлюються індивідуальною психоемоційною неузгодженістю людей. Дуже багато людей, які потрапляють із села в місто стають заручниками долі. На них сильно впливають кольори, що їх оточують. Сірі стіни будівель дуже пригнічують, втомлюють. У таких людей постійні депресії та стреси, адже ці кольори не є кольорами природного середовища. Колір виявляє вплив на людину, на її підсвідомість, успішність, настрій, поведінку. За кольоровими перевагами, можна виявити темперамент, характер та психоемоційний стан особистості.
Різнокольорове бачення світу пов’язане з тим, що речовини по-різному взаємодіють зі світлом. Падаючи на речовину, світло частково поглинається, а частково відбивається. Крім того, воно проникає крізь прозорі тіла. Якщо тіло поглинає майже всі промені, відбиваючи лиш червоні, то воно і здаватиметься нам червоним, а якщо поглинає майже всі промені, практично нічого не відбиваючи, то воно для нас буде чорним. Якщо ж, навпаки, об’єкт відбиває практично все випромінювання, то він виглядає білим [2, 5].
Ми звикли вважати, що у веселки сім кольорів. Однак із вами можуть посперечатися авторитетні люди. Аристотель вирізняв у ній лише три кольори: червоний, зелений та фіолетовий, вважаючи, що всі інші кольори є сумішшю цих трьох. У Київській Русі вас би запевняли, що веселка має чотири кольори. У 1073 році київський літописець писав: "У веселці властивості суть червоне, і синє, і зелене, і багряне". Аборигени Австралії нарахували в Райдужному змієві шість кольорів, а деякі племена Африки навіть досі вважають, що веселка має два кольори – темний і світлий. Нам відоме ім’я людини, яка побачила у веселці сім кольорів – Ісак Ньютон[3,4]. Але просто неможливо підрахувати кількість відтінків кожного з кольорів. Не можна, тому що світ, який нас оточує, наповнений величезною кількістю барв, і у кожного кольору є безліч відтінків. Потрібно навчитись дуже уважно дивитись на оточуючі нас предмети, щоб розібратись в кольоровому багатстві, яке створила для нас природа
