Очень важно для каждого человека охранять природные ресурсы. Это касается и водоемов. Водоем может быть домом для множества живых существ, для человека это источник необходимой для жизни пресной воды. Важно не загрязнять водоем, для этого близко с ним не должно быть мест отдыха. Если же водоем загрязнен человеком, необходимо очистить его от мусора. Часто водоемы загрязняются сточными водами, особенно если рядом находятся жилые дома или предприятия. Этого не должно быть, вода в водоеме должна быть чистой. О таких случаях надо сообщать в инспекцию охраны окружающей среды. Надо стараться сохранять сложившуюся экосистему водоемов: не нарушать в ней жизнь лягушек, рыб и всех живых существ.
Те, якими ми є – успадковуємо від наших батьків. Це - підвалина нашого майбутнього життя. Дуже часто ігаємо, що люди міняються протягом свого життя. Напевно, причиною до цього стають важкі обставини життя, нервовий темп життя, проблеми, страждання, чи пустка душевна.
Приходить на думку запитання: чи легко в такі часи бути скромним?
Це - непроста справа. Дійсно, скромна людина ніколи й нікому не намагається довести, що вона краща, більш здібна, розумніша за інших, не підкреслює своєї переваги, свої якості, не вимагає для себе ніяких привілеїв, особливих зручностей, послуг.
А, в чому виявляється скромність?
Вона пов’язана з самокритичністю, працьовитістю, відповідальністю, повагою до людей, з умінням бути правдивими.
Скромність – це дуже важлива риса людини. Нескромна людина вихваляється своїми успіхами, намагається будь-чим звернути на себе увагу, на приклад: одягом, манерою розмови чи якоюсь витівкою.
Скромність – це невід’ємна риса культури взаємовідносин. Скромна людина ніколи не вважає себе видатною, неординарною особистістю. Вона не відмовляється від самооцінки та завжди зіставляє її з думкою оточуючих людей.
Скромність – не є самоприниженням, відмовою від гордості, незалежності, самостійності у поведінці. Виявляється вона у вмінні бути самим собою і не грати якусь невластиву роль.
Справжня скромність органічно поєднується із почуттям власної гідності, здатності вести діалог з іншими. Скромна людина ніколи не дозволить поставити себе у моральному відношенні нижче від інших.
Чи очима серця ще можна побачити красу в поставі скромної людини?
