Чорнозем – особливий тип грунтів, що формуються на лісових суглинках або лісах під впливом помірно-континентального клімату з періодичною зміною позитивних і негативних температур і рівня зволоження за участю живих мікроорганізмів і безхребетних. Як видно з визначення, чорнозем неможливо зробити в штучних умовах або отримати шляхом внесення різних видів добрива.
Основна характеристика грунтуОсновна характеристика грунту – процентний вміст гумусу. Чорнозем відрізняється рекордно високим вмістом гумусу (органічні речовини, утворені в процесі складних біохімічних реакцій і представляють собою найбільш доступну форму для живлення рослин). У чорноземах наших предків його рівень становив 15 і більше%, але на сьогоднішній день прийнято вважати за максимум 14%. Справа в тому, що гумус при інтенсивному землеробстві не встигає відновлюватися і грунту виснажуються.
Не варто думати, що чорнозем – це просто родючий грунт. Насправді його поняття набагато ширше. Його не можна порівнювати з такими органічними добривами як гній або перегній, так як концентрація в них поживних речовин настільки висока, що надмірне їх внесення може негативно позначитися на рості рослин. У чорноземі всі речовини збалансовані і знаходяться в легкодоступній формі.
Наступна характерна риса чорнозему – високий вміст кальцію, потреба в якому у культурних рослин найвища у всіх стадіях росту.
Для чорнозему характерна нейтральна або близька до нейтральної реакція ґрунтового розчину, що робить його універсальним для вирощування сільськогосподарських культур.
Чорнозем має зернисто-грудкувату структуру, яка стійка до вимивання, утворення кірок, вивітрювання і ущільнення. Завдяки такій структурі забезпечується оптимальний водно-повітряний обмін з атмосферою і створюються сприятливі умови для росту коренів. Однак на думку фахівців чорнозем недостатньо пухкий і вимагає додавання піску або торфу.
Старая бабушкина сказка. Глупая Кукушка подбросила свои яйца в чужое гнездо, потому что была ленивой и ветреной и не хотела нянчиться с маленькими птенчиками. Она летала и развлекалась, пока другие матери растили ее птенцов, а потом, когда дети стали на крыло, прилетела и хотела их забрать. "Пойди прочь, - сказали ей дети. - Ты не наша мама, наша мама та, кто нас вырастил, кормил, поил и летать научил. А ты, чужая тетя, иди и не смущай нас рассказами, что мы твои дети". Расстроилась Кукушка, улетела в далекое поле, села на высокий стебелек и заплакала. Слезы текли двумя струйками, крупные, синие и застывали, образуя пирамиду из слез. Проплакала Кукушка, да и позабыла, улетев по своим птичьим делам. А слезы остались, и каждое лето, когда приходит время молодым кукушатам становится на крыло, ярко распускаются цветы кукушкиных слез, напоминая матери о потерянных детях. (Из Инета)
Общительным человеком, можно назвать того, кто легко входит в общение с другими. Общительный человек - это не тот, который говорит без умолку, а тот, кто может быстро и просто наладить отношения, поддержать разговор. И главное, что такой человек умеет слушать. Общительность является несомненным достоинством личности. Общительный человек легко вписывается в любую компанию, он предпочитает проводить время не наедине с собой. Общительный человек умеет брать инициативу на себя, стремясь быть в самом центре внимания. Конечно, с таким человеком будет гораздо интереснее общаться и вести разговор Я считаю,что общительный человек-это такой человек,который много времени проводит с людьми.Он очень много разговаривает с людьми.И больше всего он нравится людям потому что им с ним весело.Если с вами рядом будет такой человек,вам всегда будет весело.Вы с таким типом никогда не соскучитесь
Песок - пустыня