Охотничье-промысловая фауна представлена 20 видами зверей и 15 видами птиц. Из них основные: белка, заяц-беляк, заяц-русак, лось, кабан, косуля, куница (каменная, лесная), лисица, хорёк (лесной, степной), куропатка, рябчик, вальдшнеп, кряковая утка, чирки (свистунок, трескунок), дупель и бекас. Семь видов охотничьих зверей являются лицензионными: бобр речной, выдра, кабан, косуля, лось, олень европейский, олень пятнистый. Площадь закреплённых охотничьих угодий - 3372 тыс. га. В последние годы отмечается тенденция к увеличению видового разнообразия видов охотничье-промысловых животных: обычной стала весенняя охота на гусей на пролёте; расширилась сеть охотничьих хозяйств, где проводится охота на оленя благородного. Акклиматизированы олень пятнистый и европейская лань. Рыбохозяйственный фонд области составляют реки: Десна, Судость, Навля, Ипуть. Ихтиофауна представлена 44 видами рыб, относящихся к 10 семействам. В Красную Книгу Брянской области включены 2 вида рыб: стерлядь и обыкновенный подкаменник. Обычны и многочисленны: лещ, густера, щука, окунь, карась, плотва, линь, краснопёрка. Реже встречаются: жерех, язь, судак, сом, елец и др. Семейство карповых представлено семнадцатью видами, которые водятся в прудах и озёрах, а дикий сазан, карп изредка встречаются в Десне. В речных старицах, в прудах и пойменных озёрах Десны, Ипути, Навли, Снежети имеется карась. Краснопёрка находится во многих старицах рек, в проточных прудах и составляет около 35% рыбного улова области. Богаты лещами реки Навля, Нерусса, Ипуть, Белобережское и Бытошское озёра. В этих и других водоёмах встречается похожая на леща густера. Всюду можно ловить щуку. Формами рыболовства в области являются спортивное и любительское; насчитывается более 20 тыс. организованных рыболовов- любителей. Только за летний период рыболовами-любителями отлавливается в водоёмах области около 100 т рыбы. Промысловый лов рыбы в естественных водоёмах практически не ведется. В целях улучшения рыбоводства организовано два рыбопитомника. В селе Лутна Клетнянского района находится рыбопитомник: пруд площадью в 85 га и система водостоков по реке Лутенке. Этот питомник отпускает в течение года более 500 тыс. штук 30-граммового зеркального карпа - годовика для его дальнейшего разведения.
1) Россия занимает первое место среди государств по площади 2) На территории России проживает более 100 народностей 3) Более 40% территории РФ занимают леса, из них хвойные леса занимают половину от мировых 4) Природные достопримечательности России: уникальное озеро Байкал, Волга – самая длинная река Европы, Эльбрус – высочайшая вершина Европы, Ключевская сопка – один из самых высоких действующих вулканов в мире 5) Денежная единица Российской Федерации — российский рубль. 6) На территории Российской Федерации установлено 9 часовых зон.
Середовище існування Чорний дрізд добре пристосувався до життя у найрізноманітніших умовах. У далекому минулому він був мешканцем густих дрімучих лісів, однак інтенсивні рубки лісових масивів призвели до того, що тепер цей птах без остраху хазяйнує в міських парках і садах всього Європейського континенту, задовольняючись навіть крихітними острівцями зелені в центрі великих міст. Окрім того, нинішня популяція урбанізованих дроздів значно перевищує ту, яка жила у лісах в минулі часи. Опис Довжина тіла – 24-25 cм Розмах крил – 34-38,5 см Вага – 88-100 г Тривалість життя – 8 років (середня), максимальний рекорд – 20 років. У чорних дроздів дуже добре виражений статевий диморфізм. У самців забарвлення однотонно чорне, блискуче, а у самиць на спині темно-буре, черевний бік іржаво-вохристий, на світлому горлі видніються темні плямки і смужки. У самця весь дзьоб помаранчево-червоний, а дзьоб самиці біля основи нижньої щелепи забарвлений у жовтий колір. Очі у птахів облямовані вузькими жовто-оранжевими кільцями. Ноги темно-бурі, гомілка вкрита коротким пір’ям. Палці довгі та тонкі, три з них направлені вперед, один – назад б життя Чорні дрозди, які гніздують в лісі, відносяться до ліку перелітних птахів і восени вирушають зимувати у теплі краї. Міські дрозди, як правило, ведуть осілий б життя, хоча багато з них вважає за благо проводити зиму в м’якому південному кліматі. Повертаючись навесні до місць гніздівлі, самці дуже дзвінко та мелодично співають. Тихими вечорами вони часто пестять наш слух ніжними трелями, схожими на звуки флейти, іноді вплітаючи в них різкі скрекочучі звуки, підслухані у великому місті. Раціон чорних дроздів великий та різноманітний. Навесні та влітку вони завзято полюють на дрібних безхребетних, особливо полюбляють дощових червів, а в кінці літа та восени переходять на рослинну їжу: ягоди полуниці, смородини, вишні, черешні, горобини, бузини, терену. Восени птахи посилено харчуються, щоб накопичити на зиму достатній запас жиру. У морозні дні дрозди, що зимують на місцях гніздування, намагаються економити енергію, сильно настовбурчившись відсиджуються в тихих куточках, де нема вітру, а теплий повітряний між пір’ям рятує їх від холоду. Розмноження Своє громіздке гніздо чорний дрізд, як правило, поміщує в розвилках дерев, густому живоплоті, тріщинах старих стін, а у містах залюбки оселяється на балконах будинків. У альтанках та заростях витких рослин. Гніздо будується із сухих травинок і корінців, хазяїн штукатурить його глиною, змішаною зі шматочками моху, а дно вистилає м’якими сухими билинками. Самиці лісових дроздів роблять першу кладку на початку квітня, а міські жителі – вже у кінці березня. Число яєць у кладці коливається від 4 до 7. Забарвлення яєць світло-блакитне з бурими крапинками. Зазвичай кладку насиджує тільки самиця протягом 14 днів. Пташенята залишаються у гнізді до двох тижнів, поки батьки їх інтенсивно годують. Щойно ставши на крило, юні дрозди залишають гніздо, але ще 2-3 тижні перебувають під батьківською опікою і тримаються поблизу рідного дому, навіть коли старші птахи вже повністю заклопотані піклуванням про наступний виводок.
Растений не нашёл, прости :(