Людське тіло — фізична структура людини, людський організм. Тіло людини утворено клітинами різних типів, характерним чином організується в тканини, які формують органи, заповнюють простір між ними або покривають зовні. Тіло дорослої людини утворюють близько тридцяти трильйонів клітин. Клітини оточені міжклітинною речовиною, що забезпечує їх механічну підтримку і здійснює транспорт хімічних речовин. Людський організм росте і розвивається протягом усього життя. Вікові зміни людського організму в постнатальному періоді у перший місяць після народження пов'язані з переходом організму дитини від паразитарного типу існування у материнській утробі до фізичного самостійного, але фізіологічно залежного від опіки з боку дорослих, насамперед матері, функціонування.[1] Своєї якісної своєрідності людське тіло набуває у віці до одного року, коли відбувається становлення власних органічних систем та перших тілесно поведінкових форм самостійності, поява зорового та слухового зосередження, комплексу пожвавлення, акту хапання, формування систем первинної адаптації до нового навколишнього світу.[2]
У тілі людини розрізняють голову, шию, тулуб, верхні та нижні кінцівки.
на українській мові
Законы биологической продуктивности
1. Наименьшая биологическая продуктивность встречается в:
а) таежных лесах;
б) жарких и холодных пустынях;
в) поверхностных слоях океанов;
г) замкнутых водоемах.
2. Биопродукцией называется:
а образования органического вещества;
б) скорость образования органического вещества;
в) форма образования органического вещества;
г) скорость видообразования.
3. Продукцию растений (продуцентов) называют:
а) первичной;
б) вторичной;
в) третичной;
г) основной.
4. Отдельные звенья цепей питания называют:
а) трофическими уровнями;
б) трофическими факторами;
в) пищевыми базами;
г) пищевыми секторами.
5. Цепи разложения начинаются с:
а) мертвого растительного спада или помета животных;
б) живых растений;
в) редуцентов;
г) паразитов и сапротрофов.
6. Различают следующие цепи питания:
а) прямые и обратные;
б) консументов и паразитов;
в) симбиотические и сапротрофные;
г) выедания и разложения.
7. Цепи выедания начинаются с:
а) продуцентов;
б) консументов;
в) редуцентов;
г) травоядных животных.
8. Растения связывают в ходе фотосинтеза в среднем около:
а) 1% энергии света;
б) 5% энергии света;
в) 10% энергии света;
г) 20% энергии света.
9. На каждом этапе передачи вещества и энергии по пищевой цепи теряется примерно:
а) 10% энергии;
б) 20% энергии;
в) 50% энергии;
г) 90% энергии.
10. Продукцию животных или других консументов называют:
а) первичной;
б) вторичной;
в) третичной;
г) основной.
11. Концентрация ядохимикатов передается и особенно усиливается по цепям питания от:
а) консументов 1-го порядка к продуцентам;
б) консументов к редуцентам;
в) продуцентов к консументам 2-го порядка;
г) паразитов к редуцентам.
12. Общая скорость фотосинтеза называется:
а) цельной первичной продукцией;
б) валовой первичной продукцией;
в) основной первичной продукцией;
г) базовой первичной продукцией.
13. Такие экосистемы, как тропические леса, коралловые рифы и поля орошения можно объединить по степени продуктивности, которая составляет у них:
а) от 10 до 25 г;
б) от 3 до 10 г;
в) от 1 до 3 г;
г) менее 1 г.
14. Наименьшая первичная биопродуктивность существует у таких экосистем, как:
а) степи, мелкие озера, леса умеренной полосы;
б) глубокие моря и пустыни;
в) луга, горные леса, пашни;
г) орошаемые поля, горные леса.
15. Часть валовой первичной продукции, идущая на рост растений, называют:
а) основной биологической продукцией;
б) первичной биологической продукцией;
в) базовой биологической продукцией;
г) чистой биологической продукцией.
Объяснение:
Правильные ответы:
1.б
2.б
3.а
4.а
5.б
6.г
7.в
8.а
9.г
10.б
11.в
12.б
13.а
14.б
15.г
Промышленность Владивостока ориентирована на машиностроение, которое представлено судостроением и судоремонтом. Также развито приборостроение, энергетика, строительная промышленность. Владивосток – крупнейшая база рыбного промысла и добычи морепродуктов. (это первый вопрос )