До непрямого умислу, я би навів такий приклад – в одному із населених пунктів Сторожинецького району 48-річний місцевий мешканець навмисно відкрив безладну стрілянину з рушниці по будинку культури. І при цьому травмував двох двох відпочиваючих. При цьому умислу на заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень не було, проте байдуже ставлення до можливих наслідків свідчить про особливий егоїзм, черствість фігуранта, про повну байдужість до інтересів інших людей та суспільства в цілому
Злочина недбалість - ситуація така , при умисному знищенні або пошкодженні майна, яке спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 194 КК України) або . Для прикладу, ч.2 ст. 121 КК України - умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, охоплюється ознаками норми ч. 1 цієї статті та злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України - «Вбивство через необережність».
Злочинна самовпевненість - наприклад, водій, керуючи автомобілем,
приклад такий: особа перевищує швидкість руху, при цьому він розраховує не лише на свій досвід, надійний стан автомобіля та на чисту суху дорогу, але й на те, що інші учасники руху, зокрема пішоходи теж будуть дбати про те, щоб не стати потерпілими) .
Таким чином особа, діючи (не діючи) певним чином та усвідомлюючи фактичну сторону свого діяння, не оцінює свою поведінку як суспільно небезпечну, оскільки нейтралізує небезпеку (у своїй свідомості) обставинами, котрі здатні, на її думку запобігти можливості настання суспільно небезпечних наслідків.
Очень интересный вопрос. Обязательно ли использовать свои права? Скажем, право гражданина избирать и быть избранным ?
Относительно права быть избранным - больших дискуссий я не наблюдал. Считается, что совсем не обязательно выдвигать свою кандидатуру на выборную должность всем, кто имеет на это право. Достаточно нескольких кандидатов или даже, иногда, одного. А вот относительно права избирать - идут напряженные дискуссии. Должен ли каждый гражданин, имеющий право голоса приходить на участок голосования и голосовать? Идут довольно бурные дискуссии по данному вопросу.
По-видимому, автор эту проблему и хочет поднять в своем высказывании.
До непрямого умислу, я би навів такий приклад – в одному із населених пунктів Сторожинецького району 48-річний місцевий мешканець навмисно відкрив безладну стрілянину з рушниці по будинку культури. І при цьому травмував двох двох відпочиваючих. При цьому умислу на заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень не було, проте байдуже ставлення до можливих наслідків свідчить про особливий егоїзм, черствість фігуранта, про повну байдужість до інтересів інших людей та суспільства в цілому
Злочина недбалість - ситуація така , при умисному знищенні або пошкодженні майна, яке спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 194 КК України) або . Для прикладу, ч.2 ст. 121 КК України - умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, охоплюється ознаками норми ч. 1 цієї статті та злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України - «Вбивство через необережність».
Злочинна самовпевненість - наприклад, водій, керуючи автомобілем,
приклад такий: особа перевищує швидкість руху, при цьому він розраховує не лише на свій досвід, надійний стан автомобіля та на чисту суху дорогу, але й на те, що інші учасники руху, зокрема пішоходи теж будуть дбати про те, щоб не стати потерпілими) .
Таким чином особа, діючи (не діючи) певним чином та усвідомлюючи фактичну сторону свого діяння, не оцінює свою поведінку як суспільно небезпечну, оскільки нейтралізує небезпеку (у своїй свідомості) обставинами, котрі здатні, на її думку запобігти можливості настання суспільно небезпечних наслідків.
Объяснение: