Юридичний зміст власності – закріплені у системі норм права форми реалізації економічного змісту власності.
Економічний зміст власності набуває правової форми, завдяки чому створюється єдиний економіко-правовий альянс відносин, який неможливо роз’єднати в реальній дійсності.
Юридичне закріплення прав посилює економічний зміст власності, активізує діяльність людей у цій галузі, бо підвищує економічні стимули та знижує видатки на специфікацію і захист прав власності, зменшує трансакційні витрати.
Тому власність є категорією як економіки, так і права. Юридичний зміст власності реалізується через право власності.
2)Закріплюються здебільшого у свідомості людей, які самостійно вирішують, чи дотримуватися тих чи інших традицій, звичаїв, і в разі їх недотримання людину чекає громадський осуд.
3)Вони встановлюються священними книгами, рішеннями вищих органів релігійних конфесій і вважаються похідними від вищих сил - Бога. Ці норми є дійсними тільки для прихильників тієї чи інщої релігії.
4)Установлюються державними органами згідно зі спеціально визначеним порядком.
5)Ці норми стосуються лише тих, хто є членами відповідних обёєднань громад. Визначають порядок прийому до обёєднання громадян, порядок формування керівних органів та їх діяльності, інші внутріщні норми таких обёєднань.