— неприпустимість двічі притягнути особу до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;
— індивідуальний характер юридичної відповідальності (ст. 61 Конституції України);
— презумпція невинуватості (ст. 62);
— неможливість надання законам зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи за певне діяння (ст. 58);
— неприпустимість притягнення до відповідальності за відмову виконати явно злочинний наказ або розпорядження (ст. 60);
— право на правову до захист, яке забезпечується у випадках притягнення до юридичної відповідальності (ст. 59).
Відповідь: договір є правомірним
Фізичні особи від чотирнадцяти до вісімнадцяти років мають неповну цивільну дієздатність. При цьому, цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання, що визначено ч.1 ст.30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Отже, чи є правомірним відповідний договір залежить від обсягу дієздатності відповідної особи, який визначений чинним законодавством.
Як встановлено п.1 ч.1 ст.32 ЦК України, фізичні особи у віці від 14 до 18 років мають право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.
Таким чином, відповідний правочин (договір є дво- або багатостороннім правочином, як визначено ч.2 ст.202 ЦК України, а у даному випадку - двостороннім ), є правомірним, оскільки Степан, якому вже 16 років, самостійно розпорядився своїм доходом від видання збірки його віршів і придбав незаборонену обігом річ - ілюстровану енциклопедію з історії вогнепальної зброї