Пошук роботи – справа дуже відповідальна. Тому дуже важливо проаналізувати свої бажання і вміння ще до того, як ви опинитеся на робочому місці, щоб ваше життя не перетворилося на низку нудних і сірих буднів. Задайте собі ці запитання, щоб зрозуміти, чого саме ви хочете.
1. Скільки часу я готовий присвячувати роботі?
8-годинний робочий день – далеко не єдиний варіант вашого розкладу. Якщо ви не готові третину життя провести в офісі або біля верстата, розгляньте пропозиції з можливістю віддаленої роботи. Також на ринку праці зустрічаються варіанти з «плаваючим графіком», неповним робочим днем тощо.
2. Ким я бачу себе через 5 років?
Банальне запитання, на яке, до речі, далеко не всі можуть відповісти. Жити сьогоднішнім днем – це добре, але варто все ж враховувати, що покладатися на удачу не дуже розумно. У вас завжди повинен бути певний план. Якщо ви мрієте через декілька років відкрити власний ресторан, то явно не варто витрачати час на роботу, ніяк не пов’язану з продажами та кулінарією.
3. На яку мінімальну зарплату погоджуватися?
Страх не бути оціненим криється в кожному з нас. Деякі хвилюються через нестачу досвіду, інші боятися, що наявність 3-х дітей знизить шанси на отримання хорошої посади. Все це заважає реально оцінити свої можливості. Але якщо вам насправді бракує кваліфікації – не варто вимагати занадто багато. Погодьтеся на пропонований рівень зарплати, щоб здобути знання і набратися досвіду, а потім можна розраховувати на підвищення.
4. Чи легко я «увіллюся» в колектив?
У кожній компанії є свої правила, корпоративна культура, погляди на організацію робочого процесу. Якщо ви вже почали пошуки, постарайтеся ще на співбесіді дізнатися якомога більше про внутрішній статут підприємства. А потім ретельно зважте, чи підходить вам такий варіант.
5. Чи подобається мені те, що роблю?
Це запитання часто не беруть до уваги. Якщо посада солідна, зарплата висока, компанія відома, та ще й недалеко від будинку – це деальний варіант. Але в підсумку з часом ви розумієте, що займаєте чуже місце, а компанія тисне на вас своєю публічністю. Через незадоволеність у професійному житті починаються проблеми і в особистому, і в підсумку – «глухий кут».
Щоб не опинитися в цьому «глухому куті», прислухайтеся до свого серця. Якщо ж хобі вдається перетворити в роботу, ви отримуєте рецепт справжнього професійного щастя.
Объяснение:
2. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку (Слісаренко і Самолов).
3. З об'єктивної сторони злочин характеризується вчиненням тілесних ушкоджень двох видів: 1) легкого тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 125); 2) легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності (ч. 2 ст. 125).
У першому випадку йдеться про легке тілесне ушкодження, що не спричинило таких наслідків, як короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності. Таким тілесним ушкодженням є ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів (синець, подряпина тощо).
Легке тілесне ушкодження другого виду характеризується тим, що при його заподіянні потерпілому спричиняються короткочасний розлад здоров'я або незначна стійка втрата працездатності. Короткочасним слід вважати розлад здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більш як три тижні (21 день). Під незначною стійкою втратою працездатності слід розуміти втрату загальної працездатності до 10%.
4.Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом.