Сергеев проживает в квартире в многоквартирном доме ЖСК «Весна». Указанная квартира принадлежит на праве собственности ЖСК. Поскольку за период с 1 ноября 2017 года по 1 февраля 2019 года Сергеев не производил оплату за обслуживание жилья, УК «Титан» обратилась с иском к Сергееву о взыскании задолженности по оплате жилья. Было установлено, что согласно договору на обслуживание домов, заключенному между ЖСК «Весна» и УК «Титан», дом, в котором находится квартира С., принят на обслуживание УК. ответчик против иска возражал, ссылаясь на то, что он не заключал никакого договора с истцом и вправе самостоятельно определять организацию для обслуживания его квартиры. Соответствуют ли возражения Сергеева нормам жилищного законодательства? ответ аргументируйте.

👇

Ответ:

SamForDevil

21.05.2023

Указанная квартира принадлежит на праве собственности ЖСК. Поскольку за период с 1 ноября 2017 года по 1 февраля 2019 года Сергеев не производил оплату за обслуживание жилья, УК «Титан»

4,4(26 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

gfgfvfvfuelrjds

21.05.2023

2.9Структура гос аппарата может быть представлена следующими основными видами органов: 1 органы законодательной власти – т.е. «первичные», органы государственной власти в собственном смысле слова, непроизводные от других и основа для иных органов; 2 органы исполнительной власти – исполнительно-распорядительные органы, ведущие повседневную оперативную работу по государственному управлению общественными процессами в интересах общества или его части; они располагают вс государственными учреждениями (аппаратом управления, т.е. организационным и материальным аппаратом подготовки, принятия и реализации актов управления); 3 правоохранительные органы обеспечивают и поддерживают стабильность, неприкосновенность складывающихся под воздействием государства и права общественных отношений, включая организационный и материальный аппарат принуждения (армия, полиция, разведка, службы безопасности, тюрьмы
2.11
Парламентарная республика характеризуется провозглашением принципа верховенства парламента, перед которым правительство несет политическую ответственность за свою деятель-ность. Формальность - наличие должности премьер-министра.1. В парламентарной республике правительство формируется только парламентским путем из числа лидеров партии, распола-гающей большинством в нижней палате Участие главы в этом процессе - номинально. Правитель-ство остается у власти дотех пор, пока оно располагает поддержкой парламентского большинства. В парламентарной республике правление всегда носит партийный характер.2. Глава государства в парламентарной респуб-лике, как правило, избирается парламентским путем, т.е. либо парламентом, либо особой коллегией, создаваемой на основе парламента. Президент формально наделяется значительны-ми полномочиями, но на практике не оказывает почти никакого влияния на осуществление государственной власти. Любое действие президента, включая роспуск парламента и вето, можетбыть осуществлено только с согласия правитель-ства. Исходящие от президента нормативные акты приобретают юридическую силу только после одобрения их соответствующим минист-ром, который и несет за них ответственность.
2.12
Президентская республика (дуалистическая) представляет собой такую республиканскую форму правления, которая прежде всего характеризуется соединением в руках президента полномочий главы государства и главы прави-тельства. Формальной отличительной особенно-стью президентской республики является отсутствие должности премьер-министра. Президентская республика теоретически строится по принципу жесткого разделения властей. Это означает, что в конституционном законодательстве соответствующих стран проводится строгое разграничение компетенции между высшими органами законодательной, исполнительной и судебной власти.

4,5(78 оценок)

Ответ:

NJR228337

21.05.2023

Правопорушеннями називають такі вчинки людей, якими порушуються приписи діючого права, передусім положення Конституції і законів України. Великий німецький філософ Гегель називав правопорушення неправом і вважав його проявом «абсолютного зла». Люди здебільшого дотримуються приписів права, однак правопорушення вчинюються досить часто, а їх загальна кількість є настільки значною, що це викликає зрозумілу тривогу громадян. Тому важливим питанням є встановлення та усунення причин правопорушень. Історія свідчить, що правопорушення трапляються в усіх країнах і суспільствах незалежно від їхнього державного устрою та суспільного ладу, і цілковито їх викорінити ще нікому не вдавалося. Щоправда, для кожної епохи характерні свої особливі уявлення про правопорушення. У XVI ст. торгівля наркотичними засобами, які на той час уже почали з'являтися в Європі, не вважалася протизаконною, а от щонайменші сумніви стосовно догматів панівної католицької релігії розглядались як страшний злочин і каралися в основному спаленням «безбожників, чаклунів та єретиків». Сьогодні ситуація докорінно змінилася: релігійні переконання є приватною справою особи, в яку право майже не втручається, а от торгівля наркотиками всюди вважається одним із найтяжчих злочинів і карається тривалим позбавленням волі, а у деяких країнах —навіть смертною карою. Питання про причини правопорушень завжди було й залишається складним. Глобальною причиною всіх правопорушень є соціальні суперечності (їх можна назвати «хворобами суспільства»), які завжди існують у суспільстві. Вони призводять до того, що інтереси окремих соціальних груп, іноді окремих осіб приходять у суперечність із загальними інтересами, а тому соціальні схильності, моральні уявлення й спрямування діяльності цих людей різко відрізняються від вимог існуючого права, а звідси виникає схильність до їх порушення. Що стосується окремих правопорушень, то їх вчинення може бути викликане різними, іноді не залежними одна від одної причинами: це можуть бути причини економічного характеру (наприклад, неможливість знайти роботу і легальний заробіток); соціальні причини (зокрема, недоліки виховної та освітньої роботи); обставини сімейного характеру або ж інші особливості середовища, в якому живе потенційний правопорушник, причини особистого характеру (наприклад, схильність до алкоголю чи вживання наркотиків) тощо. Іноді причиною правопорушень виступає і недосконалість чинного законодавства — наприклад, надмірні ставки оподаткування юридичних осіб змушують їхніх керівників шукати шляхи ухилення від сплати податків, оскільки без цього виробнича чи комерційна діяльність підприємства буде просто неможливою. У цьому випадку, звичайно ж, необхідно усунути подібну причину — за наявності більш оптимальних податків буде менше тих, хто ухилятиметься від їх сплати. Вчені-кримінологи протягом тривалого часу (ще з кінця XIX ст., коли відомий італійський кримінолог Чезаре Ломброзо висловив думку, що той, хто вчинює злочини, є злочинцем від народження) намагаються знайти відповідь на питання, чи існує зв'язок між генетичними особливостями людини і схильністю до вчинення правопорушень; однак переконливих доказів, які б підтверджували чи спростовували такий зв'язок, поки що немає. Правопорушення, як правило, зумовлюється не якоюсь однією окремою причиною, а відразу багатьма. Виявлення цих причин і вжиття заходів до їх усунення є одним із завдань діяльності правоохоронних органів і посадових осіб держави, слідчого, який розслідує справу про вчинення злочину. Проте завдання цілковито усунути всі причини правопорушень має утопічний вигляд: адже для цього потрібно усунути всі суперечності, які існують у суспільстві. Подібні спроби вже робилися, зокрема на початку нашого століття, однак успіху не досягли. Отже, завдання держави полягає в тому, щоб звести причини, які викликають правопорушення, до якнайнижчого можливого рівня, що дасть суспільству змогу здійснювати ефективний контроль над протиправними діями, і передусім над з

4,7(65 оценок)

Это интересно:

Компьютеры-и-электроника

10.11.2021

Как изменить список программ для автозапуска...

Стиль-и-уход-за-собой

17.12.2021

Горячее масло: идеальный способ привести ваши волосы в порядок?...

Взаимоотношения

16.10.2021

Как признаться в любви в записке: искусство выражения чувств...

Стиль-и-уход-за-собой