Доброго вечора. Бути тут сьогодні – велика честь і приємність для мене. Я хочу подякувати генеральному директорові пану Токаєву і пані Вайден, а також усім іншим – міністрам, послам, високоповажним гостям і партнерам ООН. У кінці цього тижня ми відзначатимемо День прав людини, річницю одного з великих досягнень минулого століття.З 1947 року делегати з сімох континентів присвятили себе створенню проекту декларації, у якій було б закладено фундаментальні права і свободи людей усього світу. У світлі наслідків Другої світової війни багато держав вимагали створення документа, який би допоміг зміцнити певність у тому, що ми не допустимо подібних злочинів і захищатимемо невід’ємне право всіх людей на гуманність і гідність. І отже, делегати почали працювати. Вони дискутували, вони писали, вони заново переглядали написане, переписували – і так тисячі годин. І вони включали в текст пропозиції і зміни, зроблені урядами, організаціями та окремими особами з усього світу.О третій годині ранку 10 грудня 1948 року, після майже дворічної роботи над проектом і однієї довгої ночі дебатів, президент Генеральної Асамблеї ООН поставив остаточний текст на голосування. Сорок вісім держав проголосували «за»; вісім - утримались, і ніхто не проголосував «проти». Так було прийнято Універсальну Декларацію прав людини. Вона проголошу й потужну ідею: всі людські істоти народжуються вільними і рівними у своїй гідності й правах. Декларація стверджувала, що права не даруються урядом; вони дані кожній людині від народження. Не має значення, в якій країні ми живемо, хто наші лідери і навіть хто ми самі. Ми люди - а відтак ми маємо права. А оскільки ми маємо права, уряди зобов’язані захищати їх.
Знати, що таке закон, - це не тільки володіти поняттям, але його основами і сутністю. це взагалі важливий аспект життя в сучасному суспільстві, тому що все наше життя так чи інакше контролюється законом. по-перше, він служить для запобігання та профілактики злочинів або правопорушень. по-друге, він є суспільству систематизувати його життя, що дозволяє максимально довго зберігати стабільність. по-третє, він прописує всі наші основні права, а також ставить їх на чільне місце, визнаючи їх верховенство (відповідно, закон ставить перед собою завдання захищати, виконувати і відновлювати наші права).
Требовать повышения количества и/или качества услуг, оказываемых государством населению.