ответ:
наполео́н i бонапа́рт(корс. napulione buonaparte, итал. napoleone buonaparte, фр. napoléon bonaparte [napoleˈɔ̃ bɔnɑˈpaʁt]; 15 августа 1769, аяччо, корсика — 5 мая1821, лонгвуд, остров святой елены) — император французов(фр. empereur des français) в 1804—1814 и 1815 годах, полководец и государственный деятель, заложивший основы современного французского государства, один из наиболее деятелей в запада.
ответ:
объяснение:
у процесі розвитку людина дізнається багато про світ, в якому живе. у неї виникають звички, переваги, неприязнь заборони, формуються фактори} які впливають на поведінку, формується система цінностей і позицій. на відміну від звичок, побоювань, переваг і неприязні, які виникають головним чином з їх особистого досвіду, узагальненого підсвідомістю, цінність і позицію беруть від .
поведінка людей - надзвичайно складний феномен. саме тому для більш повного розуміння в процесі діяльності важливо врахувати всі його особливості. головну роль в роботі з молоддю відіграє особистісно-зорієнтований підхід. наші студенти - це молоді люди 16-18 років (цей вік прийнято називати ранньою юністю). головна особливість юнацького віку - це усвідомлення власної індивідуальності, неповторності, несхожості на інших. у цей період формується індивідуальний характер. з унікальним характером, формування якого завершується в основному в юнацтві, людині доведеться прожити все життя.
юність завжди зорієнтована на майбутнє. переоцінка цінностей, розчарування в друзях та батьках, поява нових ідеалів - все це сприймається як створення себе завтрашнього, як конструювання власного життєвого шляху. прийняття рішення про вибір професії по суті означає відмову від інших видів діяльності, від інших можливостей, тобто пов’язане з самообмеженням, що породжує внутрішню напругу, яка посилюється особистісними суперечностями, властивими юнацькому віку. все це призводить до появи конфліктів, які є типовими для цього віку.
вивчення цінностей студентів у коледжі проводиться за методики м. рокича "ціннісні орієнтації" у модифікації о. б. фанталової. за цією методикою можна оцінити не тільки усвідомлені, а й неусвідомлені ціннісні орієнтації. це пов’язано з тим, що завданням досліджуваного є попарне порівняння цінностей між собою.
як свідчить дослідження студентів головною цінністю для осіб віком від 16 до 18 років є цінність "кохання" та "здоров’я". найнижчі позиції займають цінності "творчість", "пізнання" та "активність". в ієрархії доступності домінує цінність "друзі". найменш доступними є такі цінності, як "матеріально-забезпечене життя" та "щасливе сімейне життя".
до того ж студенти "не задоволені" своїм матеріальним становищем та існуючими проблемами у сфері кохання (цінність значно переважає доступність). невідповідність цінностей і їх доступності є чинником, що провокує внутрішню конфліктність особистості. отже, необхідно на це звертати увагу всім тим, хто скеровує і забезпечує процес навчання та організацію дозвілля підростаючого покоління. педагоги повинні сприяти сучасній молодій людині в набутті необхідних життєвих цінностей: уміти приймати рішення, застосовувати нові інформаційні технології, бути мобільним, адаптивним та здатним навчатися протягом життя.
важливим є також визначення і порівняння пріоритету особистісних цінностей в групі. здійснюється це за вправи "цінності", під час якої учасники визначають для себе з головні цінності, а потім обмінюються з товаришами. далі, в процесі обговорення, обмінюються відчуттями, які виникли під час виконання вправи. головний висновок її в тому, що - в кожного з нас є своя особиста позиція, яка ґрунтується, на наших переконаннях і цінностях. тільки переживши вагомість їх для кожного з нас, ми можемо дійсно робити власний вибір, приймати своє рішення.
молодь і юнацтво піддається впливу таких негативних явищ, як наркоманія, алкоголізм, ризикуючи захворіти на віл/снід тощо. тому невід’ємною складовою навчально-виховного процесу є просвітницька робота серед молоді – "здорова та свідома нація через освіту". її мета формувати у молодих людей навички здорового способу життя.
таким чином, від особистості наставника і його багатства залежить моральне обличчя молодої людини. тому мистецтво виховання полягає в тому, щоб кожний наставник став для вихованців світочем моральності, щоб людина, яку він виховує, олюднювала світ речей і через ставлення до речей вчилася правильно, по-людському ставитися до людей.
і пам’ятати, що найголовніша цінність - це життя. а життя - це можливість і виклик, обов’язок і багатство, надбання і таємниця, боротьба і все - таки удача. життя - таке чудове, бо це наше життя.
Объяснение:
Настоящий Закон определяет принципы нормотворческой деятельности, устанавливает понятия и виды нормативных правовых актов, их соотношение между собой, порядок их подготовки, принятия, опубликования, а также правила их действия, толкования и разрешения коллизий.
2. Нормы законодательства, содержащиеся в других законах и иных нормативных правовых актах и касающиеся сферы деятельности настоящего Закона, должны соответствовать настоящему Закону. В случае возникновения коллизий между настоящим Законом и другими законами применяются нормы настоящего Закона.
Статья 2. Основные понятия, применяемые в настоящем Законе
В настоящем Законе применяются следующие основные термины, понятия и их определения:
законодательство - совокупность нормативных правовых актов, регулирующих общественные отношения;
коллизия нормативных правовых актов - противоречие (несоответствие) между нормативными правовыми актами, регулирующими одни и те же общественные отношения;
нормотворческая деятельность - научная и организационная деятельность по подготовке, экспертизе, принятию (изданию), изменению, дополнению, толкованию, приостановлению действия, признанию утратившими силу либо отмене нормативных правовых актов;
нормотворческий орган (должностное лицо) - государственный орган (должностное лицо), орган местного самоуправления, уполномоченный (уполномоченное) принимать (издавать) нормативные правовые акты;
нормативный правовой акт - официальный документ установленной формы, принятый (изданный) в пределах компетенции уполномоченного государственного органа (должностного лица), органа местного самоуправления или путем референдума, направленный на установление, изменение или отмену норм права (правовых норм);