1)висловіть свою думку щодо відповідності встановлених законодавством україни правил спадкування нормам моралі. 2)як захисту цивільних прав передбачені законодавством україни?
1. Як я зрозумів, варто оцінити спадкування за законодавством до спадкування, яке було колись давно та узгоджувалося саме з нормами моралі (як і будь-які суспільні відносини того часу). На даний момент спадкування вібдуваєтсья за заповітом або за законом. За заповідом спадкодавець сам визначає, кому, скільки та яка спадщина дістанеться. При спадкуанні за законом встановлюються черги спадкування. Так, у першу черго (тобто першочергове парво на отримання спадщини) входять діти, один із подружжя, батьки. У другу - брати та сестри, дід та баба, у третю - тітки та дятьки та ін. Таким чином законодавець намагається розподілити майно саме у відповідності із рівнем спорідності, тим самим підтверджуючи моральність вибору. При жимих дітях усе майно отримають вони, а не інші дуже далекі родичі. В той же час існують випадки, коли певні особи ОБОВЯЗКОВО мають право на частину спадщини: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. В даному випадку знову підтверджується моральність видору законодавця: особи з обмеженими можливостями обовязково отримують частину спадщини. 2. Задля захисту своїх прав особи можуть звертатися до самих правопорушників із законними вимогами, до відповідних органів та посадових осіб, до суду, тертейського суду, міжнародних установ тощо
С учетом того, что жизнь и здоровье гражданина являются абсолютными ценностями, любое повреждение здоровья гражданина и тем более лишение его жизни должны считаться противоправными. Лишь в исключительных случаях, которые указаны в законе, причинение вреда жизни или здоровью человека может считаться допустимым. Однако при причинении вреда работодателями (нанимателями) жизни или здоровью работников не может быть обстоятельств, исключающих противоправность. В этой связи отстаивается позиция об отсутствии необходимости говорить о противоправности как условии возникновения обязательств вследствие причинения вреда жизни или здоровью работника при исполнении им трудовых обязанностей, наличие которого нужно специально устанавливать, так как всякое поведение работодателя, причиняющее вред здоровью (жизни) работника, является противоправным.
ч. 1 ст. 131 УК РФ - наказывается лишением свободы на срок от трех до шести лет. То есть преступление тяжкое (см. ст. 15 УК РФ) ч. 2 ст. 92 УК РФ - Несовершеннолетний, осужденный к лишению свободы за совершение преступления средней тяжести, а также тяжкого преступления, может быть освобожден судом от наказания и помещен в специальное учебно-воспитательное учреждение закрытого типа ( в ч. 5 ст. 92 УК даны статьи не попадающие под освобождение, и там указана ч. 2 ст. 131 УК РФ).
1. Як я зрозумів, варто оцінити спадкування за законодавством до спадкування, яке було колись давно та узгоджувалося саме з нормами моралі (як і будь-які суспільні відносини того часу). На даний момент спадкування вібдуваєтсья за заповітом або за законом. За заповідом спадкодавець сам визначає, кому, скільки та яка спадщина дістанеться. При спадкуанні за законом встановлюються черги спадкування. Так, у першу черго (тобто першочергове парво на отримання спадщини) входять діти, один із подружжя, батьки. У другу - брати та сестри, дід та баба, у третю - тітки та дятьки та ін. Таким чином законодавець намагається розподілити майно саме у відповідності із рівнем спорідності, тим самим підтверджуючи моральність вибору. При жимих дітях усе майно отримають вони, а не інші дуже далекі родичі. В той же час існують випадки, коли певні особи ОБОВЯЗКОВО мають право на частину спадщини: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. В даному випадку знову підтверджується моральність видору законодавця: особи з обмеженими можливостями обовязково отримують частину спадщини. 2. Задля захисту своїх прав особи можуть звертатися до самих правопорушників із законними вимогами, до відповідних органів та посадових осіб, до суду, тертейського суду, міжнародних установ тощо